Трохи історії про мою Гранаду

«Друге покоління.
У 1977 році на зміну першої «Гранаді» прийшло друге поколінняавтомобіля Mk2.1. Технічно не змінилося нічого, зміни торкнулисялише зовнішнього вигляду Випуск купе був припинений ближче до 1979року, деякий час, малою серією, випускалися автомобілі з кузовомтипу "берлінетта".Ці дводверні седани зовні практично невідрізнялися від звичайних чотиридверних. Практично незбереглося.»
Ось такою вона колись була

З того, що мені вдалося дізнатися, так це те що моя машинанародилася в Кельні (німеччина) у серпні 1977 року (першийвипуск).У суворих 90-х роках її привезли до Одеси з Молдови.Що булоз нею до цього історія замовчує.За розповідями людей на ній свогочасу возили контрабанду.При відновленні, місцями на кузові машининавіть знаходили кульові отвори.

Роки брали своє, машина потихеньку «вмирала».Коли їй уже можна булосказати підписали смертний вирок здавши на різання в металобрухт, знайшлися люди, які викупили її. . Це було правильним рішенням, оскільки таких машин майже не залишилося. Сказати, що машина була впоганому стані, це нічого не сказати. Минулий господар скорішеставився до неї як до простого автомобіля без душі — «жоповозка», ітому щось капітально робити не збирався. Але, знайшлася людина, якапідняла її «з колін», ця людина restavrator, за що їйвелике спасибі. Після придбання Гранади мною, він неодноразово зісвоєю командою приходив на допомогу, давав правильні поради, займався її відновленням та ремонтом, за що йому знову ж такивеличезне спасибі.