Не для людей зі слабкими нервами)

Цей мерс не перша машина яку мені довелося варити і хочу помітитищо не дарма хвалять 124-й кузов. Метал добротний, його товщина (неменше 1мм) і якість взагалі радує. Ніякий радянський авто непорівняти за якістю, та й нинішні автомобілі не похваляються своїмкузовом перед дідусем мерсом) (хіба що оцинковані ауді))
Антикор просто чудовий у 5мм завтовшки, тільки знімати його безболгаркової щітки взагалі не уявляю можливим) )
Але автомобіль старший за мене і кузов у ​​ньому не оцинкований зцього не варто дивуватися корозії з нашою хімією та сіллю надорогах)
До того ж судячи з місць, які постраждали найбільше — можна сказатищо хтось із попередніх власників досить довго відмовлявсяремонтувати ходову)
Більше всього постраждали передні кронштейни підрамника до яких вінкріпиться)
Коли був скинутий підрамник з мостом я ці самі кріплення хитаввільно двома пальцями. А ще з днища я колупав безліч таких осьлаточок зі шпаклівки, бітуму і скловолокна))) І навіть знайшласякимось загублена прогумована рукавичка в днище)))))

Ну це звичайна справа для перекупу який готує авто на базар)
Але за ту ціну за якою Денис його продав — мені нема на щонарікати)
Тим більше завдяки їм мерсюкові було простіше пережити цю зиму)