Продав...

Що б ти не зробив у житті, це буде незначно... Але дуже важливо, щоб ти це зробив... Тому що більше цього не зробить ніхто

З таким девізом я крокую все своє життя... Рано чи пізно доводитьсящось змінювати, скрипучи душею і розуміючи, що час розлучатися, прийнято було рішення про продаж субарішні...
Вже не ті роки, Ауді мені просто була вже не потрібна ... Можливоще молодий для неї
а ось з субарішньою у мене були особливі стосунки ... Вона відкрилаочі мені і показала що таке швидкість ... Я був закоханий в їїопозитний звук мотора ... Але ... Рано чи пізно її почало невистачати.Розуміючи що від атмосферника з 175 кобилами і 4х ступкоюавтомат нічого не вичавиш а заміна двигла не рентабельна прийнятобуло без застережного рішення - продати . >

А що далі? Довго ставив собі це питання…
Дився плюси та мінуси багатьох машин, були жорсткі критерії зприводу потужності, міцності і експлуатації…як би я не любив субарумоє око впало на ЄВО. Я, чесно кажучи, просто закохався! )
Навіть на ево зльоті побував хоча раніше до цього не відвідувавзаходи. :)