Ні хвилини спокою...

Не встиг підсохнути перший шар фарби на багажнику, як довелосязнову його збирати, і в дорогу!
Зателефонувала подруга (колишня знайома), і попросила продопомогу:потрібен терміновий переїзд з Перещепино доДніпропетровська.
Чого не зробиш заради того, щоб допомогти — хоч диван на крайсвіту! (навіть даішники на б/п Підгороднє проігнорували цю "піраміду"! ).
Поїздка пройшла без особливих пригод, не рахуючи того, що водійзустрічної іномарки, прийнявши, через нерівну посадку Москвичаближній за далекий — засліпив мене за 20 метрів від велосипедиста, який попутно проїжджав!
Слава Богу — все обійшлося! ... Мені урок:не перевантажувати корму, щоб фари не "світили в небо", ну а водієві тієї іномарки... Хоча...я його прощаю!