як сто п'ятнадцять коней підкорювали дороги...

за обов'язком манагер, тра-ля-ля, та інше) треба мені було ввідрядження катнути в волость, людей побачити, інф підбирати, себепоказати, кункурентів піддавити ... Особливо не парячись стрибаю вкадет, беру з собою каністрочку на двассать літраф, повну бізиліну, і - Ф шлях вискакую на київську трасу, сонечко світить, пташкиспівають - рамАнтека, вротемуноги ...
валю собі нікого не чіпаю, проповзаю повз КП полісайського, і чешем... Ну тобто валим ... Валимо далі…
валимо чи довго, чи коротко, швидко казка позначається, та нешвидко кілометри на колеса намотуються, крейсерська 120-130…
їду, знаєш-розумієш, у прявому ряду, нікого особливо не чіпаю, танесподівано зачепився я з буржуїнсько-іпонським авто МіцібісяПражера…
що я раз настав, він попереду мене плетись, другий разнастав...
їду за ним у правому ряду, і тут бачу таку чудову чорну хмарку димуз його вихлопу…
настав знач, дістало його в дзеркалах заднього виду відро моєбіло-чорне пасансько-затюнінговане…
думає, мабуть, що сча настане, і відра в дзеркалах як і небуло…
але, у мене в венах скипіла кров, згадалася єврейська народна хата (яка "фігвам" називається), і права нога втратила упевненість усобі несильно донаступила на праву педаль. Ту, яка дросельноюзаслінкою управляє і німецьких конячок у міру потреби під капотвипускає.
звідки вони там беруться ви мене не питайте, я малограмотний, утаких справах не шарю…
керую я своїм візком, дивлюся на табло її, де цифравки світяться, ох матінки — віз уже 150 бігти, а джип все норовити втекти!
бізиліну фірмова, їдемо на всі гроші
цифровки добігли до 160, потім до 170, потім 180, потім 190, аледалі виштовхати перестали... Чи це відро іпонське більше не моглоїхати, чи то володар візка заочкував, чи то соляра все-таки дужедорога, а жере той танк її все-таки до едрені-фені…
тобто дофіга, якщо хтось ірогляфів не розуміє…
вишу у нього на хвості, бадьоро біжимо по лівому ряду, машин неображаємо, токо чорний Лянсер з номерами АР чітко шуганувся злівого ряду, мабуть його Пражерик попереду далеким все-такизлякав...
<