знов пішохід ...

на спідометрі, що не рятував перед новим іпонтським корчем.
Душа кошеня, що муркотить після чергової дрібної доробки, неважливоспойлера, салону або бампера…
Душа дикого звіра, що виривається назовні на Одеській Злітці татрасі "київ — Одеса"
Ця машина була дана мені для того, щоб вдосталь насититися часомбезрозсудною зухвалістю, скуштувати безкомпромісний драйв, навчитися не боятися зносу передньої осі та гальмування лівоюногою.
машина, яка знову навчила мене бути собою, і на кілька місяцівдала відчути себе великим хлопчиком за кермом великої іграшки.узбіччя рівніше асфальту…
не забуду затишне мерехтіння цифр, що біжать наприборці…
не забуду ввалювання на третій по нічній Одесі…
не забуду звук випуску на чотирьох тисячах… соковитий, гарчить, алеводночас м'який, ласкавий слух немов стогін дівчини на пікуоргазму… Ще одна машина з мого минулого, яка підкорила моє серце.Всім дякую, продано…