З чого все почалося

Близько року тому я був в активних пошуках нового автомобіля.
Як це буває, абсолютно випадково наткнувся на Москвич 2140 1987року.
Пізні Москвичі мені не до душі, але не оглянути на автомобіль уякого було заявлено "один власник, рідна фарба, малий пробіг" я неміг. По приїзду в гаражі На нас чекав бадьорий дід 77 років, який зходу підтвердив інформацію. Правда ось ціна вже була в 2 рази вищеза заявлену. А оскільки купувати нецікаву мені модель спочатку недуже і хотів, вирішили продовжити огляд.
>

Як тільки відкрили гараж, одразу стало зрозуміло що "треба брати"Ось тільки проблема — що з ним робити далі? Щоб купити "на запас", та й інтересу влагоджувати гроші у звичайний 2140 не було.
Домовилися взяти пару днів на подумати.

У результаті вирішили що будемо брати, а там уже розберемося, залишити собі або поставити на хід і продати поціновувачам.

> Приїхавши вдруге в гаражі, вирішили провести більш детальнийогляд. Виявилося, що перед нами не звичайний 2140, а модифікація зручним керуванням для інвалідів 21403, до того ж останнього року їхвипуску -1987. Двигун дефорсований УЗАМ-412Д.

Пробіг 81835 км, перше коло. Одометр, стан автомобіля говорить самза себе:Стало цікаво як вдалося не інваліду купити такий апарат, адже він відпускався тільки через органи соцзабезпечення.
І тут на нас чекав перший неприємний сюрприз - дід сказав що такимі купив, а 21403 означає "експортний". Ага, щас(
При розпитуванні виявилося що "він перший власник після першоговласника". При ретельному огляді виявилося що і водійські дверіфарбовані. Ось тобі і дідівські "перший власник, рідна фарба"(
<
Тут ентузіазму поменшало, і раптом товариш, який поїхав з намизаради компанії заявляє "купую". У людини прав немає, за кермовперше сів місяць тому. Неоднозначне рішення, але такі варіанти неупускають, купили. Далі буде.