Все почалося з того, що сусід попросив мого батька поїхати з нимподивитися машину яку продавав його знайомий за 800 доларів. Засловами власника він її продає тому що немає часу займатисяремонтом. Основна поломка повилітали пружини з диска зчеплення, тай арки трохи поіржавіли.Тато хотів і мене взяти, але я чомусь незахотів їхати, тож поїхав мій брат.Коли вони прибули на місце (селоДзвинячка Тернопільської обл.) Самого власника не було, а машинупоказував його батько, вона на той момент стояла вже 3 роки.Картинабула не та що очікувалося, сама машина стояла в курнику з повністюрозібраним салоном (навіть люк був знятий), мотор без коробкипросто лежав під капотом, задні іржаві арки бо були зачищеніболгаркою до металу, але нічим не захищені, частина даху між люкомі лобовим склом іржава аналогічно аркам, загалом не для людей зіслабкими нервами., не хотів більше нічого чути і просто загнавмашину назад у той курник. Але на цьому все не скінчилося. Черезрік я зібрав певну суму і хотів її в щось матеріальне вкласти, атато згадав цю розібрану Крому і я подумав:а чому ні? Питаннякупівлі довірило батькові, а саме поїхало здавати зимову сесію.Купили за 500 без проблем, бо був сам власник. Тягнули її десь усередині грудня 2015р., мікроавтобусом VW Т3 1.6D. Все пройшлогладко крім того що під пагорб у с. Кривче Т3 Крому не змігпотягнути, та й шкода було мучити його, попросили місцевого навантажний. Наприкінці грудня я її побачив і в ході знайомствапомітив, що скло фар ледве тримається, пощастило, що по дорозі невідвалилося. Перше враження не дуже, але воно змінилося як тільки ясів за кермо, вона виявилася настільки комфортною, що навіть нехотілося вилазити. З того часу я не шкодую що її купив.
Фотографії з того дня коли я її побачив.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.