Несподівана подорож

На початку тижня товариш зателефонував, попросив допомогти йому.Потрібно було перевезти його бабусю до київ, тому що в будинкузагородом вона залишилася одна і відносно недавно їй сталонездужатися.
Я, навіть не уточнивши куди їхати, погодився.
Домовились у суботу о 4:00 виїжджати.Перед цим я примудривсяпорвати колесо об брівку, довелося поставити запаску.А тому наздутому колесі мені довелося проїхати деяку відстань - воно прийшлов непридатність. Коротше залишився я без запаски в дорогу :)
Ось прийшла субота, ліг о 3, прокинувся о 4, випив чаю длябадьорості і поїхав. Ми кинулися в бік виїзду з києва.Власне, вбивши назву населеного пункту в gps я злегка здивувався - вінпоказав близько 450км в один бік)
Ну що ж, їхати так їхати. Літр ред булла в дорогу, десь черезгодину-півтори після виїзду з києва почав йти сніг, чим далі відкиєва тим сильнішим він ставав, у результаті дорога, на якій булодві смуги, перетворилася на одну, але широку смугу. І природно підчас руху зустрічалися фури, які треба було обганяти. Обганятидоводилося заїжджаючи одним колесом на сніг, що лежав посерединітраси. Було страшнувато, т.К. Задні колеса у мене вже від'їздилисвоє, вони досить-таки лисуваті: (а спереду з одного боку запаскастоїть)
Взагалі в один прекрасний обгін, я виїжджаю на сніг, починаюобганяти і тут ліве колесо занурюється в сніг, Незнаю яка тамглибина була, але було відчутно. Машину я зумів утримати) Ще кількаразів її зносило у бік фур, але все було гуд. На узбіччі раз у разтраплялися перевернуті фури, штуки 3 за всю дорогу зустрів. Вжеближче до села на узбіччі валялася жигулі, з розірваною бочиною, мабуть об дерево: (взагалі до 11 ми доїхали до села під дивноюназвою Муровані-Курилівці. Природа там звичайно вражаюча. Всенастільки красиво, сніг, мороз, річки… Пару разів навіть зупинялисящоб подивитися на цю красу.
Приїхали, поїли, завантажилися, і висунули назад приблизно о 12.Виїхали з села, доїхали до траси.І я трохи прифіг) поля, і усипанаснігом дорога. Зчеплення з асфальтом ніякого, від найсильнішоговітру машини просто зносить з дороги. Добре, що ми завантаженібули, а то так би й забрало легенький акцент у прірву:) Проїхавшиці небезпечні ділянки, далі дорога була загалом хороша. 120-130 і о18-й ми вже вдома.
Море емоцій, перша така поїздка по Україні. До цього тільки закордоном катався за кермом на далекі дистанції. >