Реставрація ГАЗ 20Г.

ДВУСТОРОННИЙ ПІДЖАК.
У Києві закінчили реставрацію унікальної Перемоги ГАЗ-М20Г ізшестициліндровим двигуном.
Автор Ярослав Московка, фото:Сергій Торгалов
:вивернуті піджаки перетворюються на такі ж, лише іншогокольору.
Та й Перемога, схоже, не така вже звичайна:надто спритно набралавона хід, виїхавши з дворика з ефектним вереском тоненьких коліс.розчинилася за поворотом…

Від Перемоги до фестивалю.
19 червня 1945 року в Москві на Червоній площі горьківчанипоказували вищому партійному керівництву дві свої нові моделілегкових автомобілів.
Обтічні кузови нового, незвичайного понтонного типу булиоднаковими, а ось мотори та індекси машин відрізнялися:до столиціприбули чотирициліндровий 50-сильний ГАЗ-М20 і шестициліндровий76-сильний ГАЗ-М25.
Сталін не був у захваті від новинок, але найбільше розкритикувавверсію з рядною «шісткою». Що за нісенітниця, навіщо масовийпростий автомобіль норовить залізти в нішу ЗІСу і ще даремноперевитратить пальне? Генераліссимус затвердив до виробництватільки чотирициліндрову версію. Так і робили ГАЗ-М20 ізбезальтернативною «четвіркою» усі наступні 10 років. Але потім назавод прилетіло несподіване завдання.
1957 року в столиці СРСР мав пройти міжнародний фестиваль молоді тастудентів. Уся країна задовго почала готуватися до хвилюючоїнезвичайної події – а вже органи безпеки зовсім серед перших. Слідбуло забезпечити якісний супровід та охорону численних делегаційіноземних гостей. Неквапливі Перемоги, наймасовіші легковіавтомобілі на той час, були для цих цілей надто тихі:ГАЗ-М20набирав 100 км/год за 46 с і при всьому бажанні не міг наздогнатилетючого ЗІС-110! Ну, а сам помпезний ЗІС для інших особливихзавдань спецслужб не годився з цілком очевидних причин. Тому сталозрозуміло:потрібна нова модель. Але не відрізняється від цивільнихмашин.
Ні більше, ні менше Комітет держбезпеки сформулював завданняГорьківському автозаводу так:створити спецверсію Перемоги зпокращеними динамічними характеристиками, проте використовуючивиключно освоєні в серійному виробництві вузли та деталі. Тобтопотрібна була потужна машина, для якої не можна було вигадуватижодного нестандартного агрегату.
Головний конструктор ГАЗу Олександр Просвірін доручив непростезавдання Георгію Вассерману, учневі геніального Віталія Грачова.Підчас доведення Перемоги саме він створив знамениту незалежну переднюпідвіску на шворнях, яка дожила з невеликими змінами до Газелі, апотім проектував повнопривідники ГАЗ-М72 та М73.
Вибору агрегатів у Вассермана, по суті, і не було – наПеремогу-«догонялку» потрібно було ставити шестициліндровий90-сильний двигун від ГАЗ-12, освоєного у виробництві з 1949 року.мотор – триступінчасту коробку передач та зчеплення залишили відПеремоги. Запасу міцності агрегатів вистачило, незважаючи на те, що«шістка» була чи не вдвічі потужніша за вихідний двигун ГАЗ-М20.Справа зовсім не тільки в здешевленні та спрощенні:у трансмісіїГАЗ-12 замість звичайного зчеплення стояла муфта згідротрансформатором – на «догонялці» вона відбирала б такунеобхідну потужність і крала цінні секунди розгону.
У результаті Перемога з зимівським мотором набирала 80 км/год за 19с, а сотню - за 30! Максимальна швидкість склала 132 км/год.
Замінили карданну передачу – встановили два вали з проміжною опороювід Волги ГАЗ-М21, що готувалась до виробництва. Знадобивсяпотужніший радіатор – з додатковим масляним радіатором та отворомміж стільниками для заводної рукоятки. Вузол без переробок взяливід ГАЗ-11-73 – у фонді запчастин на заводі їх залишалося з гарнимзапасом, хоча модернізовану «емку» зняли з виробництва ще1947-го.
Щоб машина з поважним передком не клювала носом, використовувалипередні пружини від тієї ж нової Волги, забезпечивши їх металевимипроставками. Задні ресори – від улюбленого дітища Вассермана, ГАЗ-М72.

Всупереч вказівкам КДБ, одну справді нову деталь для ГАЗ М20Г –саме такий індекс отримала «наздоганялка» – зробити все ж такидовелося. Як не крутилися з компонуванням, як не намагалисярознести всі агрегати під капотом - не хотіла довга "шістка"поміщатися належним чином. Тому довелося нехай і не радикально, алезмінити перегородку моторного відсіку. Що ж, дякуюконструкторам:саме по цій деталі зараз і можна зрозуміти, чи буламашина справжньою «догонялкою» чи вам намагаються піднести під їївиглядом кустарну гаражну творчість. Прикриттям.
ГАЗ-М20Г став одним із найрідкісніших радянських автомобілів:у 1956році завод випустив не більше сотні таких машин.
Приблизно 80% «догонялок» надійшло до Москви. Проте кількаспецавтомобілів дісталося і столицям республік, і навіть деякимобласним центрам. У Києві було 2-3 ГАЗ-М20Г, а одна машина, уявітьсобі, оселилася в Кіровограді:місто вважалося важливим транспортнимвузлом, де нерідко зупинялися іноземці у своїх подорожах.
Звісно, автомобілі нічим зовні не виділялися серед інших перемог. Щож до кольору, то КДБ, по суті, було й неважливо, в якому кольорімашина прийде із заводу:в арсеналі була особлива водоемульсійнафарба.

Нею можна було швидко «задмухати» машину в інший колір, а потімфарбу так само оперативно змивали теплою водою під натиском –аналоги сучасних «керхерів» були у спецслужб вже в ті часи!
Ще з перших років випуску звичайні ГАЗ-М20, що надходили доспецслужб, оснащувалися радіостанціями АРС-2:громіздка ламповаапаратура розташовувалась у невеликому багажнику. А в Москві з 1952року були найпростіші радіотелефони, що працювали черездалекохвильовий радіозв'язок ретранслятором від комутаційногоцентру виступала Шаболовська телевежа. У бардачку у «наздоганялок»зазвичай лежав бінокль або прилад нічного бачення. На підлозі білязаднього сидіння непоказні мішки зі змінним одягом та наборомномерних знаків. Одяг той самий, з незвичайним виворотом – шили дляКДБ у Фінляндії. Бродять легенди, ніби в машинах ще возили другеоблицювання радіатора, щоб для маскування швидко переробитиПеремогу третьої серії в другу чи навпаки. Але це вигадка:гратибули взаємозамінні. До речі, на ГАЗ-М20В новеоблицювання-«посмішка» з трьома широкими брусами з'явилося завдякиВассерману та його ГАЗ-М72, на якому потрібно було збільшити розмірвентиляційних отворів у решітці для кращого обдування радіатора. Злогічних міркувань таке облицювання впровадили і на Перемогах.
Єдиною відмінністю інтер'єру ГАЗ-М20Г від звичайної Перемоги сталаоббивка сидінь від ЗІМу - набагато міцніша і зносостійка. До того жу ГАЗ-12 салон завжди був оббитий добротною тканиною, а наПеремогах до середини 50-х на повну силу почали застосовуватишкірозамінники:негоже було спинам спецагентів весь день пріть надерматині! Автомобілі ГАЗ-М20Г стояли на озброєнні КДБ івикористовувалися для супроводу урядових колон до 1963 року, колиїх почали змінювати машини нового покоління – Волги ГАЗ-23 здвигуном та автоматом від Чайки.
Майже всі унікальні Перемоги були безжально списані, і сьогоднієдиний уцілілий та достовірний екземпляр ГАЗ-М20Г – той, що вибачите на наших сторінках.

З Києва – до Естонії.
<
Цю машину знайшли естонці, творці чудового музею спецзасобів КДБ. Умузеї готується дуже потужна автомобільна експозиція – у ньому, наприклад, є не менш рідкісна ГАЗ-3113, остання з горьківських«наздоганянь». Знайдений екземпляр ГАЗ-М20Г, зрозуміло, вимагавповної реставрації і замовники дуже трепетно ​​підійшли до цьогопитання. Майстрів, здатних виконати роботу на належному рівні, шукали буквально по всьому колишньому Союзу – і зрештою зупиниливибір на київській майстерні «Автокласика».

Естонські фахівці допомогли нашим реставраторам відтворити машину вмаксимальній технічній достовірності, детально консультуючи їх унайменших нюансах. На машині навіть встановлений рідкісний здвоєнийкарбюратор К-21:його на мотор ГАЗ-12 ставили із заводу, проте вексплуатації через надзвичайну примхливість зазвичай змінювали –наприклад, на вузол від ГАЗ-51.
К-21
Пару вільностей допустили у вигляді. Чорний колір – побажаннямузею:машина в ньому має ефектний вигляд, але Перемоги в ньогозавод ніколи не фарбував. А ще – внутрішні оклади вікон:в оригіналівони були металевими і за особливою технологією забарвлювалися піддерево, причому фактура виходила справді невідмінною від справжньоїдеревини. Дивно, але через 75 років повторити цю техноло-гіюсучасними засобами виявилося просто неможливо – довелося замовлятиоклади червонодеревникові, а масив клена, що підходив за малюнком, виписали аж із Канади.

У результаті вийшов чудовий зразок унікального ретроавтомобіля, ймовірно – єдиний у світі. ГАЗ-М20Г на момент виходу публікації вжев Естонії:машина пройшла детальну оцінку у міжнародних експертів, які підтвердили найвищий рівень та достовірність реставраційнихробіт київських майстрів.