Перша виставка

Отже, минуло більше місяця бажаного володіння класичною тачкою івже мене запросили на авто виставку у Львові під назвою "ретробазар". Наш місцевий клуб москвичеводів вибив нам кілька місць навиставці і я з радістю погодився Я подумав, що було б не поганоприїхати на машині, майже нічого з нею не створивши, а наступногоразу зробити певну роботу і всі подумають: "ого, це той москвич таккруто перевтілився" :) Мріяти на шкідливо)) ) Загалом виставкоюзадоволений, я розумів, що рівень буде не такий високий як наЛеополіс Гран-Прі, в принципі тому і погодився виставлятися намашині не в найкращих кондиціях, але на виставці були представленідуже цікаві екзимпляри. Власника в яку входило десь 7-8 шикарнихамериканців 70-х років і навпроти них радянські жигулі, тих жероків + 2 ферарі та милий запорожець. Була не з найкращих і вранцікапав дощ. Я ж на своїй красі вирішив зранку навіть не митися, знову ж таки через дощ, і приїхав на місце як порося. Але я взявмістер м'язів і повітрав усі вікна))) Ну і ганчіркою протер кузоввід пилу. Словом виставка це завжди круто, круто відчути себе, хочі не в центрі уваги, але корисним для когось; круто показати, що мище є, такі тачки мають право на існування та повинні їздити тарадувати народ; круто, що для нас організовують такі заходи. Дякуюїм і нашому клубу. І ще окреме спасибі моєму братові, який зі мноюз самого рано поїхав забивати місце))) І коханій, що подаруваламені офігезний значок :3.

Отже, пройшло більше місяця омріяного володіння класичною тачкою івже мене запросили на авто виставку у Львові під назвою "ретробазар". Наш місцевий клуб москвичеводів вибив нам кілька місць навиставці і я з радістю погодився взяти участь. Я собі подумавши, щобуло б не погано приїхати на машині, майже нічого з нею не робивши, а наступного разу зробити певну роботу і всі подумають: "ого, це тоймосквич так круто перевтілився":) Мріяти на шкідливо))) ЗагаломВиставкою насолод, я розумів, що рівень буде не такий високий як наЛеополіс Гран-Прі, в принципі тому й погодився виставлятися намашині не в найкращих кондиціях, але на виставці були представленідуже цікаві екзимпляри. Основний тон події задала колекція одноговласника, до якої входило десь 7-8 шикарних американців 70-х роківі напроти них радянські жигулі, тих же років + 2 феррарі та милізапорожці. Про цінність тих експонатів говорило також те, як їхстаранно натирали перед відкриттям виставки, адже погода була ненайкращою і зранку капав дощик. Я ж на своїй красі вирішив утромнавіть не митись, знову ж таки через дощ, і приїхав на своє місцеяк порося.Але я взявши мистер м'язів і повітрав всі вікна))) Ну ішматком протер кузов від пороху. Словом виставка це завжди круто, круто відчути собі, хоч і не в центрі уваги, але корисною длякогось; круто показати, що ми ще є, такі тачки мають право наіснування і повинні їздити і тішити народ. Круто, що для насорганізовують такі заходи. Дякую їм і нашому клубу. І ще окремадяка мому братові, який зі мною з самого ранку поїхав забиватимісце))) І коханій, яка подарувала мені офігезний значок :3