Нехай же продайте мені його нарешті!

Історія купівлі тривала кілька місяців до передачі грошей івідповідно машини!
Дзвоню своїй ровесниці (дочка господаря авто), і питаю про Газ. Втому ж гаражі стоїть і все більше обростає сміттям і іржею.Намомент дзвінка господар авто вже помер: (тому машину були як би і непроти продати. Тільки було одне але:в гараж протягом 15-ти роківзвалювалося все непотрібне, дуже Малопотрібне, зовсім непотрібнеале те, що шкода викинути і відверто сміття. Тому при спробіподивитися машину мені казали: "там так багато сміття що ти її непобачиш! Передзвони через тиждень, ми там прибираємо і подивишся".Проходить тиждень, дзвоню-та а фігня.І так кілька разів.Минувмісяць, і я почав щодня дзвонити і вимагати подивитися хоча б насміття! Мабуть я міцно задовбав, що мені сказали:“Приходь, алерозгрібати все будеш сам! ” А що мені, я не гордий:)
І ось відбувся день ікс-я біля гаража, Марина з ключами, відкриваємо гараж…і… немає там машини! Там просто величезна купавсякого мотлоху! Вона стоїть сміється, і показуючи на купукаже: "газик там! "
Після 20-ти хвилин активного витягування всяких мішків, мішечків, сумок, велосипедів і ще невідомо чого я зміг побачити радіаторніграти і частину морди! І ось стою я такий весь у пилу і павутині ісміюся)))) Подивіться фотки зрозумієте:)
Видно машину? Відкрив капот, і як мені і казали я побачив там НОВИЙдвигун! О_о Виявляється, машина приїхала, дядько захотів замінитимотор, що успішно зробив, але не зміг назад причепити проводку.Взяв та й забив на машину. Проходила вона ТО останній раз у 94-муроці, виходить що простояла близько 18-ти років! Але угода купівлівідбулася через 3 тижні через те, що я після огляду поїхав до Кримуна 2 тижні заплановано було раніше). По приїзду ж одразу погнав угараж і з самого ранку займався розгрібанням бардака-домовилися щоя прибираю в гаражі і забираю всі запчастини від газика, а такожінструменти:) У результаті через 3 години активної роботи з'явиласяможливість висмикнути монстрика з цієї прірви:) на порожніх колесахце було не дуже просто, але я це зробив! :) Підкачали колеса, і натросі вирушили додому))) Дуже цікаве почуття купити купу заліза, страшну як ядерна війна і бути ще й задоволеним покупкою) Хотівнезвичайну тачку? Отримав :) Ну потім ще були відвідування тогогаража з метою забрати все добро, а там його було нормально так)))Втомився писати-до зустрічі в наступному записі БЖ; )