Заміна передніх маточок!

Привіт друзі!
Справа була так:
Після заміни наконечників поїхав я робити розвал/сходження.
Після прибуття на станцію, як належить відстояв черга (мені тодіможна сказати пощастило, всього хвилин 30), після чого загнавмашину на яму і приготувався спостерігати за тим, що відбувається.колеса, після чого мені каже, що ступичні підшипники вимагаютьзаміни і розвал/сходження робити недоцільно., який відправив менеза наконечниками.. Ще вони обидва про музику питали, чи голосно яслухаю (жартівники мля). Намагаючись на слух вловити цей гомін, алеяк виявилося марно, була тиша.Так само, якийсь час смикав за колеса— люфт був відсутній. Швидкості більше 40км/ч в салоні музики вжене чути, про звук двигуна взагалі мовчу. Я тоді ще жартома згадувавтих товаришів — накаркали.
Це був пролог і він підійшов до кінця, тепер суть. Запис пропрохання ради у виборі маточок. Загалом до вибору виробника яприйшов сам. Ним виявився SKF. Мене цікавила інформація проматочину з датчиком обороту осі, а саме її марка/код. Мені тутрадили і взяти обидві датчики і не паритися (SKF VKBA 3511), алеякби різниці в ціні не було, я б узяв (а тут майже 30 американськихпрезидентів). Почувши ще кілька порад, я утвердився у виборі (тимбільше замовлення було вже зроблено). Вибрав я SKF VKBA 3511 —1шт. (з датчиком обертів осі) Уживані SKF VKBA 3510 1шт. (бездатчика обертів осі).
SKF VKBA 3511 (і коробка в 2 рази більша ніж у 3510)
Вид спереду
Вигляд датчика
Отримавши в пункті видачі Екзиста свої маточини, я одразу поїхав дод.Юри.
Знявши ліве колесо, коли дісталися маточини — ДАТЧИК ОБОРОТІВВІДСУТНІВ.
Як таке можливо, запитав я.
Д.Юра, почухав потилицю, видав те, що можливо датчик оборотуправоруч.
Коли зняли праву маточину, то ДАТЧИК ТАКОЖ ВІДСУТНІВ.
-Значить спідометр мотає з коробки - видав д.Юра.
Заощадив - подумав я((.
Загалом, згадуючи ту саму матір, вирішили залишати 3511 і непаритися (прийде час, я датчик може бути окремо зажену.» Зібрали, після д.Юра переглянув мені всю ходовку і я від нього поїхав.Поїхавя робити розвал/сходження, насолоджуючись тишею, з вимкненоюмагнітолою, слухаючи гурчання мотора.
Радості не було межі.
Приїхавши на станцію, мені сказали що я зможу заїхати на яму лишеза 3 години. Я не став чекати та поїхав на роботу. Через день я всеж таки потрапив на станцію, і тут все не пройшло гладко (досізгадуючи — іржу). Заїхавши на яму, я опустив переднє скло, залишивключі в замку запалювання, а сам вийшов і знову приготувавсяспостерігати за тим, що відбувається… Але не тут те було, мояпотилиця почала замерзати і я надумав одягнути шапку, яка лежала напередньому пасажирському сидінні. І замість того, щоб по-людськивідчинити двері і взяти шапку, я потягнувся через вікно.
І увагу…натиснув на кнопку закриття, після чого спрацювалидоводчики і скла поповзли вгору. Я ще замість того, щоб залишитисяу вікні і не дати склу до кінця піднятися, стрімко вискочив))).Коротше, собі я влаштував тривалий перекур, а хлопцеві позаплановийобід. Чекали поки привезуть 2-й комплект ключів.)))
Ось така ось історія вийшла!
Та й після цього, увечері я вирішив опелю влаштувати лазню, заслужив напевно!
Намилили
На вулиці було вже темно

Дякую за увагу!
Усім повних баків та рівних доріг!