У пошуку загублених речей

річ за життя чи так і не знайдемо — це чистий випадок.
Марсель Пруст «У пошуку втраченого часу».

Уже три місяці минуло з того моменту, як кушка знову опинилася умене на подвір'ї.Ейфорія вже згасла і з'являється все більшерозуміння, скільки робіт ще належить.І все ще відбувається пошуквтрачених речей.
Всі ці три місяці пройшли без музики.Магнітофон-то є, а ось маски (так вона по-моєму називається), ні, хоча точно знаю, що вона була.з диво #%*^-маляром.Залишалася остання надія-гараж.Але там стількивсього... Що робити, доведеться перебирати все.Археологічнірозкопки тривали довго. Через дві з половиною години мені вже сталоцікаво, що ж там є ще. Ритуальні предмети гробниці Тутанхамона, античні амфори та статуї, давньоримські ювелірні прикраси, перськікилими, як мене не намагалися умовити співробітники Ермітажу таБританського музею продати їм, я одразу виніс на звалище, а осьмаски не було. І ось коли руки вже опустилися, і я вже зневірився, залишався один пакет із якимись книгами, в якому явно не можутьлежати запчастини, таки вирішив у нього заглянути.

Як за канонами латиноамериканських милодрам, саме там і лежавзаповітний чохол з маскою. З музикою ще не кінець. Має бути щевстановити на місце знятий сабвуфер. Але перший крок ужезроблено.