Ми з Альфою в Луганську...

вже більше місяця. У гостях у бабусі:)
/>
Активно знайомимося з "місцевими" альфаводами за допомогою "голубиної пошти", або - записок-візиток під двірниками.За всімайже півтора місяці-зустрічала дві 156-і і всі.
Всі знайомі активно розповідають за небесно-блакитну Бреру налуганській реєстрації, але мені вона поки не зустрілася:-)
Зате ми з Альфою встигли освоїти мийку "експрес" на Фрунзе, стоянкубіля Гостинного двору, СТО на Автовокзалі та місцевий Альфасервіс.
Офіціали, до яких я приїхала поміняти лампу ближнього у правій фарі (яку сама дістати не змогла), розчулено складали ручки — ось, у насу салоні така стоїть — а ніхто не бере!
Відповіла, що погано, звичайно, але, я ось зараз поїду — може, хтось за нею і прийде. Просто термінової уваги після приїзду вЛуганськ - це передня підвіска Шляхом складних комбінацій ірекомендацій, що перетинаються, ми з Альфою "віддалися"чарівнику-майстру Борі на Автовокзалі, задоволені і більше негримимо на кожній нерівності:-)
І самій довелося викруткою користуватися, коли накрилася лампаправого заднього стопа і габариту. Нічого складного, важче буловідшукати саму лампу:-)
Усім авто-луганчанам наше розкосе фа-фа!