Частина 1. Визначення та пошуки

Поки сиджу в плоті і чекаю закінчення оновлення - вирішив хочщо-небудь написати про міні 😀
Взагалі прикро, машинка дійсно класна, а бж у неї довго не було🤷< Насправді історія покупки цікава.
Дружина вибирала між nissan juke, subaru xv, була навіть думка проfiat 500x .
Міні купер був трохи нижче пріоритетом, тому що дружина чомусьбоялася бмв (у мене тоді була е92. Цікаво, з чого такі страхи😄).
<
Пару місяців дивилися/підбирали, паралельно продаючи смарт, нічогоне чіпляло, і тут настала черга останнього кандидата — міні.компактний з них (якщо його взагалі можна так назвати.) Розуміючищо міні - це бмв, вона всіляко відмовлялася дивитися у бік х1)) Тай він був трохи дорожчим, а в кузові e84 на нашу думку він програєміні зовні.
Почалися пошуки.Хотелі від неї - повний привід, не нудний колір, бажано панорама.
Хотіла від мене - S мотор :)

<
Скажу одразу — нічого придатного ми не знайшли. Дивилися однутачку, спочатку начебто все сподобалося, а потім виявилося, щомашина — топляк. Там навіть салон поміняли. При цьому людина сидитьпоряд, усміхається, косить під добрячка. Говорить машина дочки, блабла бла. Ми навіть замовили карфакс вин кодом щоб остаточнопереконатися. Коротше відразу немає. В іншому - або пробіги були140+, або монопривод, або звичайний мотор. То чого хотілося так іне знайшлося. І тут дружина вирішила просто заради інтересуподивитися звичайний купер. Почала гортати і знайшла в тій рубриціще один кантрімен. Червоний, повний привід, еска. Усі як хочемо.правда без панорами та екранчика, але хоч на шкіряному салоні.
Вирішили поїхати подивитися. Були по машині ньюанси — машина з США, але вже 4 роки каталася в Україні, і взяли її на фізособу, але вякусь фірму. Вона була загорнута в білу плівку. Частково плівказалишилася - на даху, а кут заднього бампера був мабуть трохипритертий, і погрунтований під фарбування.
Нас це не збентежило, і домовилися машину купувати. > Але тутпочалися історії. Дівчинка, на яку машина була оформлена, буланедоступна в найближчі два тижні. Довелося чекати. У цей часактивно шукали ще варіанти кантрі, думали з'явиться щось —нічого.
Дочекалися. Приїхали до мрео. Простояли там у чергах кілька годин (оформлялися на крайній — там лише 4 оператори). В останній моментнам кажуть — сміття хлопці, тачка в арешті, оформлення не буде.Облом. З одного боку нічого страшного, я сам потрапляв у такуісторію, продаючи джиллі свого тестя. Зняли арешт та продали авто замісяць. Але неприємно. Неприємно ще те, що оператор одразу мігсказати про це, коли тільки взяв до рук документи, а не відправлятидо експертів.
Короче обламалися, а продавець знову попросив почекатитиждень-другий — «він все залагодить». Історія повторилася. Алецього разу ми вже думали — може, його? візьмемо інший. Але млинець— нічого, що підходить у продажу, так і не з'явилося.

За підсумком тачку ми таки забрали, оформили на дружину, радієдонині. Трохи пізніше розпишу про гбо (так так, воно там є. Ми йогопоставили. Коштує купу грошей, і робить тільки один італійськийвиробник. З нинішніми цінами на газ недоцільно, але тоді було дужевигідно, навіть з урахуванням ціни в 1500 уе за гбо. Скажу відразу— за 2 роки повністю окупилося)

Продовження слідує.