Такі доїхали. ☺️

Парт фо 🤔
(частина четверта 😁)

(18.02.19) Guten Morgen, meine liebe друзі 😎😊

Настав понеділок. Це той день, коли за моїм планом ми із Олександрвже мали б попивати крафтове пиво в Радомишлі, й поливати нимлобовуху Драккара, щоб добре їхав і не ламався 😁 — "ага, вже, мрійте мрійники! " — Подумала Доля й єхидно всміхнулася десь вефірі. Тому ми були іще у Львові, дякували добрій людині Сергію (боюсь, в фейсбуку він не тусить), за нічліг, вино "чорний доктор"ввечері, каву з сніданком вранці і взагалі щире бажання намдопомогти :)
Подальший наш шлях пролягав через автомагазини та вольво-шротиміста. До обіду, втомлені й трохи роздратовані, але нарешті ізновим тросом зчеплення в рюкзаку ми знову опинились на окружнійдорозі Львова, але вже в якості пасажирів 😜 Вгадайте чиїх? Так —нас взяв на борт дружбан Nazik (шоб ти був здоров, й аби-с тебеніколи спина не боліла, руки не в'вєдали, й всяке лихо минало, мий! )! Якихось хвилин 15-20 і ми вже на місці нашої вимушеної зупинкив с. #Банюнин. Чесно скажу, мене дуже порадувало, що авто стоїть наколесах і з цілими вікнами (бо трохи я переживав). Мабуть, тому щоне 90-і, і Volvo 87-го року народження вже не в моді 😎
Окей. Ми знову (за останні два дні) прощаємось із Назіком (дежавюякесь 🤔) і сподіваємось, що не доведеться прощатися втретє завтра😁
Далі все спочатку:домкрат, каміння, цегла, дошки (цей ввесь набірюного автомеханіка я завбачливо зберіг зучора в автівці) + ще трохисвіжонапиляних пнів та полін (це дрова, якщо хто не в курсі)позичених з фіри (це підвода, якщо хтось не в курсі) сусіда Миколи= подоба естакади для півторатонної автівки. Сашка попросив бутипоряд, на випадок, якщо я озвучуватиму свою останню волю підзавалом з пнів-дошок-цегли-Вольво. Сашко пообіцяв всім переказати, що я був хорошою людиною, якшо шо 😶
На це все дійство надійшов Ярослав (що він собі про цих майстрів зодними лиш плоскогубцями подумав, то лиш він знає 😆). Подивився йкаже:
" хлопці, досить займатися …ньою, бо вже горобці попкорн купили йчекають продовження вчорашнього кіно "двоє і Вольво" 😁 Знімайтесвого човна зі стапелів, я відтягну вас на оооотой горб там ємайстерня, яма, ключі, там і зробите що треба". Ну не зовсім цимисловами, але суть точно переказую 😁
Видно, таки хтось на небі є. І цей хтось шепнув Ярославу "а чи непрогулятися мені в магазин" 🤔 І пішов Ярослав, а там ми під машиноюбудуємо конструкції з каміння й палок 😀
Ми звісно ж прийняли цю пропозицію (горб, майстерня) й вже закілька хвилин їхали на шворці за Ярославовою Славутою! Я б ніколине подумав, що Славута витягне наш танк на той горб! Славута, чоловіче! нічосєє? ! Славута серйозна машина, виявляється 😎
Окі. Ми в гаражі якоїсь старої тракторної бригади. Тут справи пішливже значно веселіше.

Встановили трос, я потренував авто-йогу, бо трос фіг вчепиш простотак до педалі, потім знову авто-йога, бо трос заклинив! Новий трос😠! Буває й таке. Ну нічого, поофігівали, зняли, масла залили під "рубашку" троса, знову поофігівали, трос як прикипів 😠 Ледве-ледвеми його зрушили з місця, розчовгали — ніби буде працювати. Зновуавтойога. Й нарешті все запрацювало. Правда, ми Драккара щеобкатали коло майстерні, бо не всі синхрони в коробцісинхронізувалися 😂🤣
Надворі знову темно, а ми іще в Банюнинах, дякуємо від всього серцяЯрославу, обіцяємо не забути ( і не забудемо) 🙂☺️ сідаєм заштурвал, педаль в підлогу і вперед.
Цієї ночі (19.02.019), на каві й на газу, прислухаючись до звуківавто два друга добралися до порту призначення #Капітанівка. В Радоне заїздили, пізніше скупаємо Драккара крафтовим Радомишльським.Фсьо. Тепер можна видихнути. Видихнули. Заглушили на на бензині! Приговорили літру пива, й спати. Бо сьогодні ще на роботу 😎