зникнення

/**/

У БЖ не пишу, бо якось нудно стало сюди писати
але в цілому дофіга всього по дрібниці зробив за пів року Післяцього це змінив трамблер, бо той почав цокати, і є цікава історіяпро ПРИВІД ДВІРНИКА.
Телефонують друзі і просто нереально уболтовують поїхати з ними надачу до подруги, дача за Фастовим.А це приблизно 80-90 км відбудинку було. Ну що, я погодився.
На вулиці темрява, ну що їмо, їмо, довго їмо, не поспішаючи, приїхали ми загалом на дачу, все клас, супер, весло, але тут раптомдзвінок на мобільник - треба їхати, на годиннику приблизно 1 ночі.я давай за ключі та поїхав.
Їду, їду, їду по пам'яті, і розумію, що я згортаю не зовсім туди, іїду по хріну знає якою дорогою, у бік фастова, їду, їду, німеру невидно, дивлюся на моб - зв'язку немає і батарея ось ось здохне, нудумаю "якщо зараз не дай Бог встану, то все - дупа". Все норм, аледощ херячить все більше і більше, я об'їжджаю фастів, від'їжджаю300 метрів від останньої заправки, і тут НА ТЕБІ, ЗАПОСЛУГАМИ:
Зупиняється двірник, прямо по середині лобовухи, ну я в шоціпочинаю перебирати запобіжники, нічого, всі цілі, далі дивлюсяперевіряю реле, знову запобіжники, бах, ближнє світло — летитьохоронець, а засобу нема. Друга, думаю я. Кому дзвонити? Нузвичайно — дівчині спочатку, потім другові kudryash, який о 2-й ночі з фразою: "тю так я вже виїжджаю", благо ядоїхав до заправки дізнатися адресу. І телефон був ось на межі.
В результаті дощ перестав сильний йти, через годину приїхав друг, поковупалися, запобіжники у нього ми знайшли але двірник тампотрібно було знімати та дивитися вдома. Доїхав я до Києва і зновупішов дощ, у результаті я поспав до 7 ранку і приїхав додому.
Так ось до чого я власне хиляю, 2 рази ремонтував двірник, але вінпадла підклинює, треба нові шестерні. За цим КУПЛЮПРИВІД ДВОНИКА, БУ ЧИ НЕ РОБОЧИЙ, РОЗГЛЯДЮ БУДЬ-ЯКУПРОПОЗИЦІЮ.