Радомишль

Тому сьогодні Трійця і робити все одно нічого не можна, вирішиливлаштувати тур вихідного дня — поїхати в Радомишль. Можу сказати, що дорога з Києва туди, поки їдеш по Житомирській трасі, простоказка.Переклали до Євро 2012, жодної тріщинки.Їхав, у середньому, туди 100-110, тому 120-130 км/год, коли доводилося скидатишвидкість до 80-90, здавалося, що ледве тягнешся.Якщо дорога такоюі залишиться Тепер про сам Радомишль, вичитали в Інеті, що там єзамок і в ньому музей ікон.Їхати не так далеко 120 км.Замокнасправді відбудований на базі старої будівлі млина. Старі, є недуже, але всі дуже красиві.Вхід у замок тільки з екскурсією, вартість 40 грн, але без екскурсовода там робити просто нічого, атак хоч розповіла багато цікавого про ікони, школи їхнього писаннятощо Хочу відзначити супердорогу у самому Радомишлі, таке відчуття, що її ніхто не ремонтував після бомбардувань у Велику Вітчизняну…Яма на ямі та ямою поганяє, там кермувати треба щосили. Але це так, ліричний відступ. Територія Оцінка:4 Територія не дуже велика узамку, але дуже доглянута. Що сподобалося, так це те, що можнаікони розглядати з найближчого, нічого від людей не ховають засклом і т.Д. Всі предмети старовини теж можна доторкнутися, поклацати і покрутити. Все розраховано, що звірі не ходять до музеюікон і нічого люди не ламатимуть. По дорозі назад хотіли десьзасісти поїсти, але не склалося у них із шинками, єдиний у центрі, що ми побачили був зайнятий весіллям… У результаті довелося зайтидо Сільпо, накупити сиру булок тощо. І на виїзді з міста до ліскистали на обід. До речі, ми були далеко не одні такі)))) Ну іневеликий фотозвіт про цей музей.