Пролог.

Був навіть малюнок на капоті, 1я робота Брата, він майстер заерографії. Того як машина потрапила до брата було зроблено рядпроцедур, щоб можна було ще покататися.А покататися хотілося! Частково була зроблена ходівка, найхворіше. Що йому вже все! (кільця не підкинеш). Так виглядав автомобіль до відновлення.повітрям не хрону не їхала.. Природно олії, фільтра, хоча сенсу небуло (так для заспокоєння душі).Потом виявилося, що немаєзчеплення. Десь пів ляма і провисело.. На ті часи півторухугривасей пішло на нове.Як зазвичай пропонували всяким барахломзамінити, але взяли добре, рідне, як у принцепі і все згодом, лайнав машину не купувалося. Ну і ще, що те по дрібницях теж міняли, вжене пам'ятаю. Навіть у салон влазив, трохи менше двокамерного). Нагульки з заду в два ряди людей, барна стійка на задній полиці покикомусь на голову стеля не впала (відклеїлася, вірніше паралону дупанастала). Карти звичайно в дугу все скрутило (як у всіх). Та йвзагалі салон від старості та сонця теж сказав – прощай! Водійськийсклопідйомник зламався, тому карту було знято і скло рухалося рукоюі підпиралося деревинкою). Але і це не бентежило, а бентеживкраєвид, що відкривається з оглядової ями і не вільно згадувалися "флінстоуни"). Було зрозуміло, що треба починати з кузова. Особливоце стало зрозуміло, коли домкрат з усіма дощечками (щоб не ламатипоріг), які підкладалися під нього, почав заходити в салон, причомув будь-якому місці. Нещодавно у дворі з'явилася така сама Крома.Такий колір, як був спочатку, таке ж тонування дзеркальне ззеленцем, просаджена дупа, той самий сусід по двору.))
-Стомлена… привіт із минулого…