Ургентна хірургія ч.2

Отже, друга спроба ремонту кронштейна верхнього важеля:

знайшов навіть оригінальний колір
знімаємо крісло водія і думаємо " це ж ким же треба бути щоб осьтак живий шматок кузова різати", але потім беремо себе в руки іробимо свою брудну справу. Виявляємо колишню нахлобучку яку успішновідірвало.>

з таким "люком" доступ справді відмінний + виявилося, що ця "трубарозвального болта" повинна кріпитися і до склянки аморту, але яснаріч, що і там вона теж відірвана.
беремо горсть електродів і починаємо варити, плавити, наварюватипідсилювачі… Потім оббиваємо весь шлак, знежирюємо, обробляємоперетворювачем іржі, потім фарбуємо. Потім закриваємо. Люк, тількине повністю, а то мало що :) зверху люк обробляємо шовнимгерметиком, а знизу аерозольною бітумкою.
Наступного дня машина проїхала ~600км з яких 350 це були дикібайраки, ковдобини і розбиті бруківки дороги. Повернувся до Києвабез жодної втрати по ходівці, натомість мотор хандрити почав :) алеце вже інша історія:)