Волгохвороба триває

Тут драйв періодично запитує мене, мовляв що в тебе нового, щоцікавого, а мені й писати нічого, волга лежить на дачі в гаражі інічого цікавого не відбувається, а штампувати пости в стилі — "поміняв лампочки в габаритах", "вкрутив нові шурупи", "змазавантискрипом гальмівні барабани", "купив кріплення салонної ручки"це не моє. Але десь місяць тому цікаве все-таки трапилося.оголошень і думаю, дай подивлюся запчастини на волгу, може хто занепрямою ціною продає хром та інші рідкісні ніштяки. Єдине прим'ялифартух із напівкликом, передні крила в районі водостоку гнилі, задні першосерійні стопи розбиті, та й переглядів біля оголошеннябуло близько 5 тис, а цінник стояв трохи більше $500, я подумавтоді — було б щось цінне, одразу б забрали. Закрив оголошення ідалі продовжив шукати, але потім щось трапилося в голові, і цяволга засіла на ній на наступні пару днів. Далі я поїхав на дачу іколи вже збирався повертатися назад у місто в мене щось пермкнуло ія вирішив все-таки зателефонувати за номером в оголосенні, дізнатися що і як, почути, що машина бита варена фарбована ізаспокоїтися. Зателефонувавши виявилося, що машину продає вітчимабо хрещений хлопця якого попросили виставити оголошення і вінособливо не розбирався в цьому питанні і знав поверхово про машину, все що вдалося дізнатися, машину купили 3 роки тому і з великихкосяків це те, що господар уже помер і тому переоформити її невдасться. На годиннику було щось близько 5-6 годин вечора, і цяволга стояла в 250 км від мене. Подумавши пару секунд, кажу братові— а поїхали подивимося. Передзвонив хлопцеві, говорю — хочемоподивитися, ми виїжджаємо, будемо через 2-3 години, він спочаткухотів перенести на другий день, але я дав зрозуміти, що сьогодні чиніколи. Загалом поїхали… За підсумками ми приїхали о 12 чи годиніночі. Господар машини не особливо розумів навіщо ми вночі приїхалидивитися машину і, судячи з усього, ми відволікли його від якогосьзастілля. Далі ми озброївшись ліхтариками, почали оглядати авто.Поки ми дивилися на дірки в крилах господар попутно розповідав, щомашину він купив у свого чи то сусіда, чи то знайомого, а той усвою чергу купив у шановної людини з Криму, а до Криму вонапотрапила з Африки реекспортом або як так. Я здогадуючись, що менізараз заливають у вуха самі історії про лімітовані Волги генераліві генсеків СРСР продовжував пошук косяків. На питання профарбування господар сказав, що фарба рідна і єдине, щопідфарбовувалися сколи, про те, що машина не перефарбовувалася, говорили залишки папірця на кришці багажника - "автомобільпофарбований емаллю ..." Загальний стан авто був середній, хром бувз корозією, антена погнута, але деякі секції висувалися іпрацювали, по салону мінімум колгоспу - була встановлена ​​японськакасетна магнітола Такара СР-15, але варто віддати шану установникам- касетник був не врізаний варварськи в місце стокове А271Г, аакуратно прикручений до низу блоку регуляторів обдування. А таксалон був рідний. Прокотилися двором, порадившись із братом буловирішено забирати волгу. Варто зауважити, що і синю волгу я таксамо купував у темну пору доби. Поторгувавшись трохи, ми забралимашину і рушили назад. Якщо спереду горіли фари і підфарники, тоззаду зі світла загорялася одна лампочка при натисканні на гальмо ікатафоти відбивали світло. Було вирішено братові на волзі їхатипершим, а я позаду її супроводжував. Загалом наситившись нічнимипригодами було вирішено її гнати на дачу і потім їхати в місто. Щоя купив - волга 75-го року майже в стоку, за винятком гбо, додаткового насоса який ганяв антифриз і фаркопа, по кузову вонався рівна, нічого ніде не провисає, нічого не випирає на відмінувід синьої волги, є невеликі вм'ятини на даху в районі задньоговікна (і мене це напружує, напишіть у коментах чи смертельно це ічи можна витягнути), крила були хоч і гнили, але болт який знизуприкручується біля порога був на місці і без проблем відкрутився, знову ж таки, на синій волзі за відсутності зовнішніх вогнищкорозії, основи цих болтів посгнивали і було відірвано при зняттікрил. По хрому — все на 3+, ранній бампер без дірок під ПТФ зверхумає незначні рижики, знизу все дуже сумно, із заднім бампером таксамо, фари, підфарники, стопи, повороти, все бите або має тріщини, через день колупання я звернув Увага на подряпані цифри налобовому, через пару секунд я зрозумів, що це за цифри, на кожнійскляній деталі був подряпаний номер і він був кримський У СРСРавтолюбителі захищали свої авто як могли
тобто. Перший господар вирішив таким чином підстрахувати себе уразі крадіжки окремих елементів чи всієї волги. Коли почаврозбирати салон, знімати килимки та інше я здивувався тому, що вся, абсолютно вся волга була оброблена якимось складом, який від часу вбагатьох місцях почав тріскатися, вирішив я його місцями зняти ібув приємно здивований, під цією мастикою був незайманий. Метал.Але як би добре машина не оброблялася час і вода роблять своюсправу — знайшов пару невеликих дірок у ногах водія та пасажира, ів багажнику біля арки колеса.
Щось багато написав, загалом, плани щодо неї поки не зрозумілі, машина не переофрмлювана, вкладати в неї гроші не бачу сенсу, просто вбивати в селі заради фана шкода, можливо вона стане доноромдля синьої, а може й не може загалом покаже. Поки що машинанеспішно вивчається і у вихідні ми з сином на ній подорожуємооколицями села. За планами на синю волгу, поки теж все зависло.Напневмі я накатався і ще раз переконався, що це все півзаходи, маленькі ходи, мерзенне пшикання і очікування коли компресорзакачає камазовський ресивер, який закінчиться черезпівгодини-годину, це я зараз сиджу і думаю, треба було мені тоді в13м не відступати від бажання поставити гідравліку йдучи складнимшляхом, але масове божевілля на пневмі і невелика кількістьінформації щодо встановлення гідравліки у волгу зробили своюсправу. Загалом зараз все упирається під час і фінанси, синя волгапоки що наполягає, але вектор руху обраний. Мовчить про якийсьекспорт на спекотний материк, тому якщо є якась інформація проафриканські волги — поділіться, номер машини, якщо що, 89-23КРР