Дорога додому

Отже, пройшло вже місяць часу, а обіцяного продовження покупки могоцрікса так і нема! То часу небуло. То інтернет пропав з кінцями. …інарешті я впорався з собою знайшов трохи часу і допишу те щообіцяв! Так от забрали хондочку ми на лівому березі Києва а їхатинам по Київ-Житомир тресе …тобто треба перетись через цілустолицю! .. Благо я припускав що можуть бути такі сюрпризи іозброївся перед поїздкою навігатором) Але все ж таки про всяквипадок як доїхати на правий берег ми запитали у попередньоговласника…
І як буває в таких ситуаціях проїхавши міст Платона ми з Жекою щосьпровтикали і поринули в вируючий життя потік автомобілів знапрямком хрен знає куди і навіщо))) Навігатор дорогу нам чомусьвідмовився показувати (напевно погано просили) ну та й добревирішили їхати на фарт) 2 години пробок ... Неймовірних звуківпроносящихся повз заряджені тазики (адже смуга в місто була вільна)побачивши кадри початку будь-якого німецького фільму в суботу вриксі обговоривши збоку мазду МХ-3, яка мабуть хотіла дати кута аледала стовпа ми якимось на потрібну нам трасу і помчали в далечіньвід столиці міст російських) Їхали без смутку аж до самого Львова! Дорога дивовижна все життя б по такій їздив! Рівна хоч яйце коти)Жодної купини жодної ямки всі розмітки горять прям ... Просто невірилося що по матінці Україні їмо! Ну як і буває не обійшлося безперевищення швидкості та й хрін з ним цей день мені нічно не моглозіпсувати! Проїхавши кільце на в'їзд у місто зупинилися ...озирнулися сторонам і Жека своїм влучним оком все-таки знайшов знакна Івано-Франківськ ... На ліхтар нам було їхати не вперше цьогодня так що поїхали без роздумів) Дорога нас дуже здивувала! Їхалинеосвітленими вуличками враження були що ми шяс доїдемо до краюгеографії! потім почалося ще гірше ... Асфальт закінчився іпочалася бруківка та ще й з такими купинами та нерівностями щохотілося вийти з цирика і понести його у себе на горбу! і це пеклоне закінчувалося десь хвилин 20! Ці 20 хвилин для мене булинайдовшими в житті ... Здавалося бруківка ніколи не скінчиться! Зустрівши по дорозі одну машину зупинили її і добрий дядечкопояснив як нам вибратися з цього брущаточного пекла на дорогу) Адалі нам знову таки фортунуло і ми опинилися на дорозі якою бродилиякось раніше в пошукаче друге цирика який продавався у львові ...відомою нам дорогою ми виїхали з центру міста і поїхали хоч і внапрямі, що не влаштовує нас, але все ж дорогий додому! Дорогийчерез Біберку! Чорт би кінець узяв ту дорогу…тих приблизно 140 кмта
тих незабутній 3.5 години…але коли ми дісталися додому утіхи небулокордонів!
Заїхавши по дорозі до друга Максу який всю дорогу нам дзвонивдізнавався як ми, де ми, і просив щоб ми незабули до нього заїхатипоказати ту малютку через яку я всі вуха друзям продзижчав ...їдучи від Макса Жека дав добро на Тест цирика на прискорення аджевсю дорогу мене просили щоб я не навалював, а оскільки ми вже вдоманавалювати можна і ... Як же ми були здивовані набором хонди! Чесноаж страшно було як вона пре! І як писалося на одному з форумомівпро CRX Якщо Щооки :-) не повзають до вух і не страшно -> ценезалік і брати таку не треба.)
Взагалі ось такі риключення у нас були по дорозі додому)
Знову у я дав чимало) ну нічого хотіли продовження ... Маєте)))
Закину ка я фоточок пару з моєю машинкою, на літньому комплектігуми, які залишилися з оголошення про продаж!