Рівне вісім років тому "вісімка" була продана. Зізнаюся:я не змігцього зробити і просто залишив її біля будинку, доручивши всюпроцедуру обміну жовтого псевдоспорткупе на гроші своєму батькові.Символічно, що вона пішла з сім'ї майже в такому ж вигляді, в якомубула куплена — тобто досить брудною, ще більш символічно, що через12 років з моменту покупки я отримав за неї РІВНЕ ті ж гроші, заякі її купив батько — $2650. Незважаючи на те, що я потрапив на нійу пару дрібних аварій, кілька разів їздив на буксирі і неодноразовопроклинав "той день, коли сів за бублик цього пилососа", "вісімці"1986 року кольору примула 210 з номером кузова 0051797 ідержномером 043-53 РЕ я дуже вдячний, адже мій досвід, водійськінавички та багато іншого (включаючи інтимне) пов'язані саме з нею.
Я не забуду.
PS З нагоди річниці розлучення — деякі цікаві фото, які я випадковознайшов сьогодні, копаючись у файлах 15-річної давності. Перехіднийсалон — від бежево-коричневого до сірого. Ідемо на рекорд! Довгікрила. Дисків я на неї переміряв немірну кількість.
Зрозуміло, у пейнті — у житті вона могла їздити тільки й виключнона штатних.
Коментарі2
А що з нею зараз, відомо?
Ні, я досить швидко втратив її слід. Новий господар їздив на ній зовсім недовго, потім її купили якісь молдавани - возити товар (!) Україною. Після цього я зустрічався з нею ще двічі. Один раз - заочно, т.к. прийшов штраф, вони десь у Вінницькій (!) ...