Відпустка та підготовка до нього.

Вирішив я все-таки поїхати в теплі краї і погріти кістки. Шляхспочатку планував тримати на м. Залізний порт (херсонська область).Перед поїздкою вирішив максимально обслужити машину, т.К. Ходовавже давно потребувала ремонту.
Що було зроблено:
— замінені всі важелі задньої підвіски!
— тяжки та втулки заднього стабілізатора
— плаваючі сайлентблоки
— втулки переднього стабілізатора
— сайлентблоки передніх важелів
— кульові опори
— кермовий демпфер
Навіть не виїжджаючи на трасу, стало зрозуміло що машина сталанабагато зібранішою, перестав гуляти на купинах зад, кермо негуляє.

Тепер про саму поїздку.
Маршрут Харків — Залізний порт я проклав через Мелітополь, тому щопо чутках безпосередньо через Кривий Ріг їхати не можна, там простоВбита дорога, відстань вийшла 730 км в один бік, проїхав я його за9 годин. Дорогою жодного разу не зупинили, ні співробітники ДАІ, ніна блокпостах.
Але сам Залізний Порт не сподобався, дуже багато народу, хотілосятихіше. Тому від'їхавши від нього кілометрів 15-20 потрапив доселища "більшовик". Там уже встигли побудувати нові міні-готелі, інароду там дуже мало, власне те, що мені було потрібно.

Десь через тиждень відпочинку вирішив ще до Одеси з'їздити. ВідЗалізного Порту до Одеси, близько 300 км, які я чомусь їхав 5годин, при тому, що дорога досить непогана. Чи то вантажівокбільше, чи то через часті зупинки… На цій ділянці мене вже зупинялирази 3, але нічого серйозного.
Одеса, звичайно, дуже порадувала. Зовсім не пошкодував, що тудиз'їздив. Що стосується машини… Проїхавши дорогами України близько2000 км, я переконався в тому, що стихія моєї машини — це траса. Якже він їде ... Дорогу тримає мертве, нерівності практично невідчуваються, так, трохи похитує. "пральна дошка" йому теж ні почому, кермо не б'є, їде за заданим курсом. Загалом від машини лишепозитивні емоції. Витрата солярки вийшла 6, 7 л/100 км при швидкості110-120 км/год, що для машини такого розміру і ваги дуже добре. Нуот, власне і все, фотки додаються. І до нових зустрічей в ефірі