За що я полюбив цю машинку —
< Так це за її вміння пролазити там, де вона навіть по габаритахбез дзеркал пролізти не повинна.
З нею я навчився протискуватися скрізь де тільки можна./>
Манера моєї їзди - була дуже активною, ця машинка в моїх рукахзавжди каталася в "ручному режимі" і радувала наявністю підрульовихпелюсток)
Вона не перемикалася вгору, зависаючи на максимальних обертах, іслухалася керма і педалей — начебто там немає ні електронної педалігазу, ні електронного зчеплення, ні електропідсилювача.
Вона була дуже слухняною. Машинка стояла як укопана на трасі.)
А як вона входила в повороти — казка)
Масляний насос видавав помилку нестачі тиску масла, адже в картерівоно все переливалося під дією бічних перевантажень. Знаю ценебезпечно, але це було і не так часто). Негативна відповідь.
А ще, я любив її за те, що вона їхала чесно — без жодних там системкурсової стійкості.
Шкода вона повільніша у розгоні ніж однокласники — але головне те, хто сидить за кермом — і цей мінус усувався у потоці)
І дивувала її живучість . Дякую тим, хто поставив на неї мотор зланцюгом а не ременем)
Вона жила вічно на межі червоної зони - смішно і мило дзижчаласвоїм маленьким моторчиком ... Але впевнено розганялася до 200кмч
і трималася на трасі так, ніби вона Porsche, на широких дисках, аболюдина висить на канаті над прірвою)
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.