Цього року ми нарешті вибралися на чудову подію під назвою "карпатський Кордон". Поїздка являє собою щорічну багатоденнупоїздку карпатськими горами в компанії друзів.
Якщо коротко про саму подію "карпатський кордон", то це чудовийзахід, на який збираються люди з різних держав, щоб проїхатисякордоном колишнього кордону Польщі та Австро-Угорщини, у форматітрофі-експедиції. Маршрути проходять між Ужоцьким та Торунськимперевалом і поділені за складністю залежно від можливостей машин таекіпажів, організовує цей захід "автомобільний клуб Львів 4х4".
В інтернеті можна знайти багато звітів, фоток та відео роликів.хочу поділитися тим, як ми провели саме початок травня.Власне стартзаходу з ранку першого числа у вказаному місці, куди ми прибулимайже вчасно.Зробили вступні внески, отримали роад-буки, наклейкита футболки з логотипом "кК'14". Шлях.
Їхали ми до місця нашого першого нічлігу. Їхали лісами, болотами тахребтами. Милувались красою, фотографували, трохи рубалися. Взагалівсе як годиться. Краще звичайно один раз побачити ніж написати стослів, але хотілося б відзначити підйом на перевал "руськашлях".
Руська шлях (руська Шлях, Руський Шлях) — перевал у СхіднихКарпатах через Верховинський Водоробний хребет на кордоніЗакарпатської та Львівської областей України недалеко від вершиниВеликий Верх (1309 м). Висота 1190 (1217) м. Через перевалпроходить пішохідна стежка, що з'єднує села Буковець та Лібохора.Після Першої світової війни через перевал пройшла чехословацько.-польський кордон. Після анексії Угорщиною на території нинішньогоЗакарпаття (тодішньої Підкарпатської Русі) тут пройшовугорсько-польський кордон. З вересня 1939 року до червня 1941 рокуперевал став угорсько-радянським кордоном. Після приєднанняЗакарпаття до Радянського Союзу перевал став знову лишеадміністративним кордоном Львівської та Закарпатської областей, Воловецького та Турківського районів. Це таке місце, проїзд якимзалишає масу вражень. Коли їдеш хребтом, а вниз видно затяжнісхили. Захоплення від цієї ділянки складно передати.
Остання частина маршруту була не менш позитивною і цікавою. Нашкерманич коригував маршрут у ході справи, тому нудьгувати недоводилося і було цікаво. Наприкінці першого дня, набравшисьпозитивних емоцій та трохи втоми, наша група знайшла зручне місцедля стоянки. Де власне розбили табір та розклали польову кухню.Іпочали культурно відпочивати перед сном.
Попереду на нас чекає новий день та нові пригоди…
Коментарі6
Круто, класна альтанка та Либохора рулить!
види вражають) там траса, мені здалося, не дуже складна?
були і поломки звичайно ж. дорога там різна, по хребту вражаюче, іноді здається що попереду нездоланний підйом, їхати треба акуратно, є куди перекидатися. є місця для справжнього рубілова, все залежить від маршруту дуже сильно. якщо трапляється глиня...
о, інформація покращується) якщо є де застрягти, то подорож стає в рази цікавіше) а чого так мало фото спецділянок?
це така проблема, коли починається спеціальна ділянка, все рубатися і фоткати ніколи )
так для цього існує штурман, ну чи овоч-фотограф)) хоча теж знайоме. .)