Вирішальний день настав...

Довго шукав саме ланос з 2-ма літрами. Завжди було цікаво як же він "валить". Вибирав можна сказати цілий рік. Хотілося таку осьзапальничку, щоб можна було "навалити" зі світлофора.
Загалом, почав обдзвонювати.Зателефонував продавцеві цього авто істав цікавитися що та як, чому продаж.Машина з Миколаєва, там свояісторія... Загалом далеко їхати з огляду на "тамтешні" дороги наОлександрію. Плюс я не був упевнений, що вона "така" як я її бачивна фото. Минуло майже 2 місяці і я знову зателефонував продавцю івиявилося, що можна її "поторкати" в Києві. Ну на Київ гріх непрокотитися. Коротше.
Приїхали ми до Києва з кумом... Перед цим я домовився з "автоекспертом", ну, про всяк випадок, щоб людина була взагалі незацікавлена ​​і з досвідом. Зустрілися всі, то — ся. Відкриликапот... Все блищить, ніде ні порошинки, все свіже... Машина небита, підтвердив "експерт" і почав ставити всі питання, які і ядумав ставити теж, але зовсім про все забув... Я стояв і дививсяпід капот... За підсумком ні до чого. Причепитися не змогли ...Вирішили проїхати до СТО і глянути че там знизу ... Може дірки. Нуі по дорозі вирішили "валити".
Важкі двері грюкнули за останнім пасажиром, здригнувся весь кузов, мотор завівся і ми повільно виїхали на вулицю. "вальнулі" (про цеокремо). Кузов знизу був цілий, виявився вихлоп на товстелезнійтрубі, ну а прямоток ми відразу почули ... Нові пружини і аммо булинавіть не в пилу, і навіщось проставки під -30 пружини ... Хм. Нудобре. До речі і колеса 205/55/R16 вказували, що машину хотілизробити ближче до людини. Ну і добре. Блін навіть з-під головимасло не текло…