Розмитнення. Частина 1

Всім добрий час доби.
Є купа вільного часу. Третя доба стою на кордоні і чекаю наПДГшку.
А поки що хотілося поділитися зробленим шляхом і моєю помилкою.
Субота почалася добре.Відпрацював пів дня начальник розіщав івідпустив додому.Щоб убити два зайця я вирішив невеликий гак поНімеччині і заїхати в Лейпці на паркування привітати опця з 60річчям.До години шостої вечора я був у нього.Посиділи трохивідзначили і о 23 годині вирушив далі у бік України.
З середньою швидкістю 130 на круїзі. Зайняв череду, трохи постояв іхлопці, які теж там стояли, мені кажуть, що я тут митницю непройду, і мені треба їхати на Раву чи Краковець, я вирішив рвонутина Раву-руска. Качер потрапив на перезмінку, після пепесменки всепішло дуже швидко, Польський кордон пройшов по зеленому коредору, машині до 1000€ йдуть по ньому, а на Український кордон зайнявчервоний коридор. Черги практично не були. Кілька машин. Паспортнийконтроль пройшов без проблем. А митцем уже почалося. Попросили щестраховку. Вона довго її оглядає і питає, чи є ще якісь папери.Переглянули всі документи. Виявляється а страховці крім моєї П.І.Бта а. Адреси нічого немає. Ні машини, ні номера. Не дивлячись навсе це пропустила далі на оформлення.
Поставив машину на паркування та пішло в офіс. Дивлюся на кабінетісписок документів на подачу. У мене не вистачало копій та ПДГшки.На той момент я ще не знав, що це таке. Пішов до першого кабінету.Митники подивився мої доки і питає ПДГшу. Я пояснюю що вперше, допуття нічого не знаю. І він пояснює. Що потрібно зв'язатися зі мноюсвоїм брокером. Він має зробити проплату та дати номер ПДГ. І тутпомчало. Брокера в мене не було. Почалися телефоні огляди упошуках. Один із хлопців підказав знайти брокера на митниці. Япішов, знайшов. І він пояснює. Севодня неділя нічого не буде. Лишезавтра і через Київ. Варіантів не довелося добу відстояти. Завихідні знайшов номери луцького та вініцького брокера. І все напонеділок. Дочекався ранку пообдзвонював усіх і пів дня чекав нарезультат. Першими щот виставили наші вінницькі. І я вирішив незатягувати оформляється. Дали мені реквізити, і я пішовпроплачувати в банк гроші. Проплатив, скинув платіжку і сиділичекали на прихід грошей на митницю. Дочекалися вечора, а гроші такі не прийшли. Почали шукати. Виявляється, місцевий банк робитьпереказ тільки наступного дня. Варіантів знову не були, довелосязалишатися на другу добу.
Сьогодні з ранку розбудила смс від брокера. Курс долара змінився, треба сплатити ще 320 гривень. Якщо хоч рубля не вистачатимемитниця не дасть номер ПДГшки. Добре що на картці ще було трохигрошей та я скинув через приват24. Через місцевий банк ще добучекав на їжу 320 гривень довелося.А там курс знову помінявся. Ізнову треба було щось доплачувати доки не чули суми платежів.
Наразі вже вівторок 20 число. 12:00 дня. 30 градусів спеки та тиша.Стою смажюся далі.
Продовження слідує...
Витрата після проходження кордону. Збільшився!