Частина перша тут
Друга частина:
Мене ледве умовив друг їхати назад за Ситром. Зробили броню номерана березі моря (так шиконули))), приїхали поїздом з ранку, забралиситрика, і знову проблемка "кермо матом". Треба було зробитирозвал-сход після заміни важеля, але цей момент упустили. З СТО несумісні, щось не злагоджується у мене в інших містах зобслуговуванням, заїхали ми в одну СТОху, а там чотири гусакирозглядають днище Паджеріка, як наче бабі під спідницюдивляться.
Я — хлопці на ситрик сход поправите?
Гусі — у нас Т4, знаєш скільки там часу треба? Приїжджай завтрапісля обіду. ))))
Був знак що нічого нам по місту розсікати, треба їхати питихолодненьке пивко на бережку моря.Так і вчинили.
Як гуляли розповідати не буду)) Виїхали ми на Наступного дня о 9.00ранку.Їхати вирішили коротшим шляхом на Запоріжжя, про що надаліпошкодували. Ще на Донеччині дорога більш-менш, а от у Запорізькійобласті ми зустріли "відмінне покриття наших доріг"
раз
два, три, чотири
їхали ми узбіччям, як показала практика так швидше)
але були і ділянки і для спортсменів, але це не для нас, Сітрікбільше 120 км не їде
Але найнеприємніше відчуття було при переїзді постів. Не знаю чому, але якесь моторошне усвідомлення війни при переїзді блок-постів ДоЗапоріжжя ми дісталися майже через 4 години шляху, а це 220 км. Нахвилиночку.
Далі Дніпро, дорога краще
.
Ну і як не зупинитися і не зафотати те місце, де ми місяць томузастрягли, тільки зі зворотного боку)))
ми стояли з іншого боку після перехрестя
Ну а далі Полтава, заправка Мустанга 95<
перекур)
і політ відмінною дорогою, після заправки макс що ми видавили зСітріка це 135 км/год))).
Найкрасивіше що мені запам'яталося в дорозі, це краса полівпшениці, і не важливо прибрана вона
1
> чи ні
2
Ну природно до під'їзду до Борисполя небо затяглося
(
> і пішов дощ
…
Під Києвом ми були о 20-й.00
…
Цього разу все пройшло нормально, Сітрік з'їв або проковтнув 70літрів мустанга 95 на 850 км, і за 11 годин шляху.
< /p>
PS запис більше для себе
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.