Фієста-Дальнобійник. знову в дорогу(ч1)

Травневі свята. П'ятниця-субота-неділя-понеділок. Чотири днівихідних.
Що робити? Правильно — їхати за новими враженнями.
Був у ритмі вальсу сформовано маршрут.
Куди можна поїхати що б недорого, без віз — де є природа красива таісторичні місця?
Відповідь прийшла сама собою — Карпати!
< /
Днів небагато — тож виїзд був запланований у ніч із четверга — нап'ятницю.
Маршрут був спланований наступний.
***Чому через Молдову?
Об'єктивний факт Дороги кращі Хороших ділянок (у сенсі відмінних)не так вже й багато — від Кишинева до Орхея і в бік Бєльцев. —смуга в один бік — смуга в інший бік.
АЛЕ — важливий момент — вона вся в латках, хвилях та інших гидотах, але ям — великих ям у підлогу колеса — виявлено не було. -100кілометрів можна їхати не побоюючись залишити колеса в якійсьямі.
***Для проїзду через територію Молдови необхідна — Грін карта (краще оформляти перед виїздом у своє місто — дешевше буде —близько 200 гривень на кшталт)
Сплатити віньєтку на митниці (близько 230 гривень — можна купитимолдавські леї перед виїздом — буде дешевше). Курс на кордоні -кусається. )

Виїхали з Одеси о 10 годині вечора. Об 11 годині — пройшли в ритмівальсу кордон (зайняло всю справу не більше 15-ти хвилин) —сплатили віньєтку — і наступні 5 годин я бачив таку картину. -відсутність машин - і дуже багато яскравих світловідбиваючихзнаків. Враховуючи, що на дорозі досить багато поворотів — булодуже корисно.
Проїжджаючи Кишинів — зупинили місцеві гайці.
Все дуже ввічливо і спокійно — попросили показати права — уточниличи не потрібна допомога (я навертав кола біля них туди-назад —шукав поворот на Орхей) — підказали дорогу і побажали щасливогошляху.
Від Кишинева у бік Орхея — таке враження — що потрапив упаралельний світ. Ідеальні чотири смуги — з ідеальним асфальтом, розміткою та знаками.
Взагалі Молдова — країна контрастів.
Дорогі машини (Mercedes, BMW та інші) трасою їдуть строго покладені90-100 км \час.
В той же час як свіжі європейські малолітражки (Opel Corsa, VW Poloі такого класу) носяться по них як погані. Номери — молдавські щона одних що на інших.
Так що мій висновок — чим більше двигунів на авто в Молдові — тимспокійніше автомобіль пересувається)

<
О 4-й годині ранку — здав свою посаду за кермом — поїхав далібрат.
*** як показує досвід - на задньому сидінні Фієсти, при моємузрості 187 см - реально заснути) поза йога - але все одно заснутиможна)
***важлива замітка - Варто уточнити, що заправки в Молдові — зовсімінші, ніж звичні в Україні. Ніде не було - кафешки як у Окко абоWog'a - і по суті - весь асортимент їжі був представлений у виглядібатончиків, печінок та іншого. О 6 годині ранку. Перетнули кордон уМамализі. Доброго дня Україна!
Далі маршрут пролягав через Чернівці.
Дуже раджу подивитися — Черновецький Університет.
перше враження — Хогвартс)

<

Більш детально про історію — можна прочитати тут!

Випили каву і рушили у бік Івано-Франківська — із заїздом дородичів та подальшим рухом у бік Мукачів-Ужгород-Берегово.
***важливо знати — краще консультуватися у місцевих водіїв щододоріг. Не всі дороги які вказані на картах - є) місцями це простокошмар - тому далеко не завжди найкоротший шлях по відстані -найпростіший або найшвидший. Спілкуйтеся з місцевими водіями - ірадиться краще проїхати. Іноді краще навернути 70 кілометрів гака —ніж стрибати 4 години по ямах… До 9-ї години ранку я знову зайнявмісце за кермом.
Їхав і насолоджувався природою, горами.

По дорозі заїхали — Сваляву.
Місце — де дуже багато баз відпочинку та санаторіїв зі своїмипарками.
/>
Цвітуча сакура, зелень весняних дерев — невимовні кольори тасвіжість повітря.

Тут виникла, до речі, перша проблема.
Не з машиною, ні. Ніхто з нас не спантеличив пошуком місця дляночівлі.
Грубо кажучи — пообідній час — ми їдемо двома машинами (6 осіб) убік Ужгорода — а ночувати поки що ніде.
Перші підозри закралися у Сваляві.
Усі санаторії, готелі — все зайнято. Кількість людей на травневісвята в Карпатах — була просто приголомшливою.
Години три було витрачено (в дорозі) — на пошук житла. Обдзвониликупу готелів, хостелів — загалом. Врешті-решт знайшли варіант — алепевна нервозність була присутня.

У швидкому темпі дісталися Мукачевого. Не тому, що ми швидкоїхали — ні. Просто якось все дуже близько розташоване. Для прикладу– від Сваляви до Мукачева – 25 кілометрів. Від Мукачевого доУжгорода – 45 кілометрів. Ще не вщухли захоплені обговорення красипарків у Сваляві — а вже видніється Мукачеве зі своїмипам'ятками.Що можна подивитися в Мукачевому? Відповідь на цезапитання з'являється, як тільки ви проїжджаєте знак — Мукачеве —на в'їзді до міста. Яким цікаво ходити, блукати, слухати розповідіекскурсоводів і просто дивитись на всі боки.
Вдаватися в подробиці не буду — але історія замку доситьцікава.
Для цікавих — посилання на історію замку.

Так як час уже підходив до вечора — отримавши порцію історії —висунулися у бік Берегово — на ночівлю. Відстань між Мукачеве таБерегове — 37 кілометрів. Тож буквально за півгодини сиділи вкафешці — вечеряли і згадували враження від першого дня вподорожі.
Разом — за першу добу дороги — пройшли близько 980 кілометрівдороги, дісталися з півдня України до майже крайньої західноїточки, отримали вражень вище даху — і, якщо чесно, порядкомвтомилися.Так що повечеряли — і швидко пішли спати — набиратися силдля наступного дня подорожі.

*** статистика
982 кілометри.
Середня швидкість близько 73 кілометри.
Витрата — 5.5л на 100 км шляху (заправлялися при виїзді з Одеси —на Окко пульсом — і біля Чорткова — Івано-Франківська область)