Ну от і все… віддав шматочок свого мерсожизння довжиною в 13років
Так вийшло, що тепер на моїй купешці буде кататися і радіти людинаяка давно за моїм БЖ спостерігала і так само мав у гаражі не один124 мерс до цього…
Шкода? — Так, є таке… Але гріє що залишилася в Одесі ібачитиму і по можливості допомагати порадою і робити все щобмашинка каталася ще не один десяток років.
Чи не здешевив? - можливо ... Якщо врахувати всі вкладення за 13років, то бюджет вже за 40, а віддано трохи менше ніж за половину.ж час треба розуміти, що ми живемо в країні третього світу, десередня зарплата 400 у.О., і таку машину може собі дозволити далеконе кожен, до того ж цей "не кожен" повинен любити її і розуміти, щовін узяв. Таку людину я шукав довго, дуже довго, принагідновідкидаючи багато пропозицій від по суті незрозуміло кого іводночас багатьох "владних" (здавалося б при грошах, але в душівони до цього не готові).
Та купешка така:по місту ти нікуди не поспішаєш і завжди ловишзаздрісні погляди оточуючих, по трасі летиш 160…180+ і не помічаєшшвидкості та проблем доріг, обганяєш практично весь сучаснийстоковий автопром…
емоціям що вже дарує машина!
Ну а мені якщо нахлине - візьму і напрошуся на покататися, думаю невідмовить .:на що пересяду? — на мерс, звісно, але це вже іншаісторія…






Коментарі1
Довго купешка шукала нового господаря. Вітаю!