1. Найпевніше безглузда покупка

Доброго часу доби друзі мабуть почну розповідь з далека, десьмісяця так 3-4 тому.
І так після продажу білого жигуля та покупки синього, мені як тобуло незвичайно їздити без ураганства, їзди по бордюрах і т. Д.Одним словом я не міг звикнути до їзди "під капильницею" врезультаті було вирішено що потрібно купувати другу машину і цеповинна бути на:100% стара (розвалюха)
100% на котурую запчастини стоять копійки
Так як я "жебрак" то молодша і не дуже класика відпала відразу.Далі став вибір або перед москвичами і ЗАЗами, тому що я не люблюмосквичі всіх моделей крім 2140люкс, а його знайти дуже важконавіть якщо і в поганому стані, навіть якщо і знаходив то за нихпросили ніби це молода класика 4ока або квадтна старенька, так щозалишився останній варіант - це ЗАЗ. Але задньопривідний ЗАЗ целише 965, 966, і 968. Ну а ціна за 965 і 966 це майже моя зарплатаза рік, то вони відпали відразу, тобто вибір упав на 968.
Шукати довелося аж цілих 3 з половиною місяці, і за цей періодтраплялися навіть ті, які коштували за ціною металу і були вхорошому стані, а були такі, що й не стояли своїх грошей. Буливипадки що ціна є гарна машина у гарному стані але була чорт знаєде. То були такі випадки, що продається у мене в місті, але занього ціну завалювали ніби він позолочений. І ось я знаходжу 2запорожці один знаходиться в кременчуці другий знаходиться вКіровограді різниця всього в 500 грн, що в Кіровограді це була Мка, а той що в кремні Ашка. Коли я вже зважився їхати по мку то мужикперестав відповідати на дзвінки і було вирішено якщо не цейінший.
І ось він довгоочікуваний момент 22 числа приходить мені аванс (цебув четвер. Середина скажемо так робочого тижня) їжу знімаю грошідзвоню другу і кажу їмо дивитися дзижчу. Він відразу погодився, алесказав, якщо я зможу почекати до 19:10, поки він з роботизвільниться. Взяв свою дівчину, вона свою подругу, і я зі своїмдругом виїхали з Олександрії у бік Кременчука. До Кременчука мидісталися з-за доброї дороги буквально за годину двадцять, і осьвід сюди починається справжнісінька БЕЗПЕКА!
Заїхавши до Кременчука нам зателефонував продавець і запитав де ми? - На що я відповів що заїхали вже в місто і куди нам тепер їхати, він сказав що їдьте туди і туди, ну добре, потім ми приїхали нароздоріжжя ще через хвилин 20-ти. Я дзвоню і говорю куди повертатидалі. Він каже їжаків за головною, або за вказівником, якби я знавкуди ми поїмо то ніколи не поїхав. На вулиці вже давно темно і миорієнтувалися тільки світом фар.
Повернувши на неправильний маршрут почав їхати весь час прямо прямоі прямо в результаті ми заїхали в якусь ж**у коротше кілометрів 10від Кременчука, в У результаті мало не сіли близько одногокілометра їхали заднім ходом, і потім знову повернулися нароздоріжжя на все це ще у нас пішло близько півтори години і це вжена годиннику з копійками. Зателефонували знову з продавцем вінїздить нас шукає по Кременчуці, а ми його по якихось заростях. Урезультаті чекали ми його ще на тому роздоріжжі їх до 22 ночі.потім все-таки вони нас знайшли і ми поїхали за ними ще десь км 10.Приїхали на місце де стояв запорожець 968А. І так ну що ж давайдивитися і дивуватися, чим він відрізнявся від фото. У результатігосподар машини сказав, що машина не дуже гнила, так 24 роки невиїжджала з гаража. І що гараж сухий. Ну при огляді були виявленігнилі спереду склянки відгнили пороги та задня арка, а ні не арка, а тільки назва від неї. Передній і задній фартух теж трошкипостраждали від іжанітової зарази, і якщо все це згнило, то і дновиявилося подібним до сито. Ну ладно трохи згнив, з ким не буває, але те, що в нього немає ні зчеплення ні гальм, це вже трохи сталопроблемою при перегоні, але слава богу працював ручник. І так давайвирішувати з ціною так як його ціна мене категорично невлаштовувала. Домовилися на ціні металобрухту, він мені дав ключі ітих паспорт я ж гроші. Виштовхали його з гаража. Давай йогочіпляти. Підчепили. Давай тягнути дотягли його кілометра з 2 ідавай зробимо перекур і обговоримо подальші наші дії. Ну що ж давайїхати, трохи в кремечузі заблукали. Через гребаних GPS ми ще хвилин20 втратили і це вже було на годиннику в районі 12 ночі. Авраховуючи, що це ніч із четверга на п'ятницю, то дівчині та їїподружці потрібно на навчання, а мені й другу на роботу… Ну що жвже купили і дороги назад вже не було, а на рахунок дороги цезіграло велике значення в цій покупці, і так у Кременчуці колипроїжджали лежачі поліцейські мабуть на запорожці від цього і відтого, що з низу було не видно, що згори згнив важіль, вінперегнувся і колесо почало третитися від внутрішнє крило, від чогоі лопнуло, на виїзді Кременчука ми виявили цю проблему, а саме щоколесо пробили, тому що запаски не було і нічні шиномонтажки незнайшли. Було прийнято їхати далі і навіть, якщо доведеться їхатина самому диску. Але так доїхали лише до кордонів Кіровградської таполтавської областей. І стали остаточно ... Дзвонимо другові він узапиках розбирається Так що потрібно було тільки чекати поки вінприїде, він знаходився в кремні так що чекати довелося хвилин 40 зацей час вже було знято колесо і виявлена ​​сама ПРОБЛЕМА ...Приїхали і помічники одні угорали і кидали безглузді та тупі ідеїяк далі бути, а один тільки Мишко намагався усунути проблему хоча бякось… У результаті розумні порадники поїхали бортувати з жигулязапасне колесо на диск який знайшов у гаражі при купівлі, і такусували ми цю проблему приблизно до 2 годині ночі, поставили новеколесо і давай у дорогу. Наша мета була дотягнути хоч би доПавлиша. І вона була виконана... Залишилося знайти місце депоставити цю проблему... Вже на годиннику близько третьої ночі...Ще година пішла на те, щоб знайти місце. Спочатку була ідея загнатийого у двір до людей, але тут же вона зникла з однієї причини - цебув час на годиннику. Пощастило, що ми зупинилися на СТО. Загналимашину на майданчик, потім зняли кермо закрили. Розпрощалися ідавай їхати додому.
Приїхали ми о пів на п'яту додому. Поспавши 2 з половиною години, потрібно було вставати і йти на роботу, на роботі пояснивначальству і колегам ситуацію, і до обіду Мішин батько дав запаснеколесо і новий важіль. Ну що ж після обіду поїхав я міняти о першійгодині дня я був уже на місці і почав розбирати. До 5 годин бувзнятий важіль і приїхали Михайло з друзями і ми давай встановлювативажіль назад. Ну, добре підчепимося і їмо в місто. Виїхали ми о 7-йгодині і через 2 години були вже вдома. Загнали його у двір і теперстоїть у мене вдома… Ну що ж сподіваюся розповідь була не нудноювсім рівних доріг і машин, що не ламаються