Якщо хто пропустив перші 3 частини моєї подорожі:
Тут ми доїхали до Дубно
Тут ми доїхали до Поляни
Тут ми відвідали бункер, водоспад і гору
невелику екскурсію містом, але напередодні їй вдало підвернуласяробота в Словаччині, тому вона благополучно консультувала насзаочно. Есессно, я не упустив можливість закільцювати всю цюсправу.:-) Туди ми поїхали північною дорогою, через Ракове, а назад- південною, через Мукачево. Раково виявилося місцевого значення ісередньої паршивості, але порожня і дуже мальовнича Першоюпам'яткою на нашому шляху став Невицький Замок (13 століття) біляселища Кам'яниця. br> Замок розташований на пагорбі, і до ньогойде цілком проїзжабельна вузька дорога. З його стін чудовопроглядається вся долина річки Уж, де колись проходив один ізжвавих торговельних шляхів. Вільний. Будова поступово занепадає, тому там треба бути акуратною, щоб не пошкодити ні фортеця, нісебе) Хоч дещо законсервовано під подальшу реставрацію
Нагулявшись по фортеці, ми поїхали далі на Ужгород. Там на насчекав один із найстаріших замків на нашому шляху:Ужгородський, перші згадки про які припадають на 9-е століття.
Погляд на Замок з боку лівої вежі
На сьогоднішній день у цій фортеці розташований Краєзнавчий Музей, тому вхід виявився платним. Причому плата стягується окремо за вхідна територію, окремо за вхід у будівлю цитаделі замку, окремо завхід у каземати…
Бічні в'їзні ворота у внутрішній палац
Ми вирішили особливо в екскурсії не заглиблюватися, а простопогуляли територією.
Фундамент згорілої церкви на території Замку
Залишивши машину неподалік Замку, ми вирушили блукати Ужгородом. Цемаленьке старовинне містечко з найбагатшою історією зовсім недавно (за мірками Ужгорода) стало частиною нашої країни. І на мене вінсправив двояке враження. З одного боку все таке старовинне, цікаве…Особливо виділяється нетипова для мого ока архітектура угорців, словаків та інших колишніх господарів цього містечка.
Колишній будинок синагоги, нині філармонія
Будівля Торгово-економічного коледжу, віком практично з мого містаХарків. І зверніть увагу на номери місцевих авто…
У середу, посеред робочого дня, народ спокійно ходить вуличками танабережною, сидить у кафе, ніякої суєти! Пробок немає, якосьпорожньо… Таке відчуття, що тут одні туристи, а корінне населенняприїжджає сюди звідкись із-за бугра лише на відпочинок! =)))
Знаменита ужгородська липова алея на набережній річки Уж
З іншого боку я спіймав себе на думці, що мені, як жителюпострадянського промислового міста, у таких місцях якось тісно танезатишно. Особливо за кермом! Ще б пак:у моєму місті один спальнийрайон у 3 рази більше, ніж весь адміністративний центрЗакарпатської області! =)))
Ось якось так у своїй більшості тут виглядає міський пейзаж., хотіли чогось місцевого у якомусь колоритному закладі. Тому плавнопочали розуміти у цей бік. :-)
Моя ужгородська знайома підказала нам, що на виїзді з міста, якразу напрямку на Мукачево, є заклад, що нас цікавить — "деца унотаря"! < br>
И хрен его знает что это означает
Это было как раз нам по пути, и мы поехали в сторону трассы Е50.Заклад виявився дійсно дуже колоритним, подекуди навіть зперегином…
Поховали всіх, кого тільки можна
Зате меню було просто шикарним! Кнедлики, деруни, картопляники, бограч, солянка по-гуцульськи, банош зі шкварками та інші принадизакарпатської, угорської та гуцульської кухні — і не перелічиш! Мидовго вибирали, хотілося спробувати все!
Однак, на наш глибокий жаль і розчарування, в обідню пору у нихбули тільки борщ і окрошка. Борщ і окрошка, Карл! Та в мене вХаркові закарпатської кухні більше, ніж у них у цій дико-колоритнійкорчмі! Побажавши їм перестати страждати хернею з викопуваннямцвинтарів і зайнятися нарешті приготуванням їжі, яка вказана вменю, ми вирушили далі. До речі, через десяток кілометрів минатрапили на невелику хату-мазанку, перероблену під придорожнєкафе, де чудово поїли домашнього борщу з солянкою.
Наступним пунктом на шляху нашого прямування був Середньонськийзамок (12 століття) у смт Середнє. Як митний пост, а часом як місцестояння невеликих гарнізонів війська. Коротше, історія цієї вежітеж дуже багата, проте, судячи з стану, нікому до цього діланемає.
Руїни
Тепер це місце, хіба що використовується для ігор місцевої дітлахи…От би й у мене на подвір'ї стояв середньовічний замок-фортеця! =)))
Зліва і праворуч від доріжки, що веде до замку, ще видно заболоченірови
Карпати, що у селі Карпати, що у горах Карпатах (щось у них тутявно з креативністю сталося…), проте перед в'їздом на замкову горуопинився шлагбаум. За проїзд місцеві підприємці запросили у нас 100грн + вхідні квитки в сам замок (я навіть запам'ятовувати не ставскільки). Нічого цікавого не буде))) А якщо й буде, то знову-такиплатно, та ще й з екскурсоводом… Загалом цей Замок залишився длянас непокореним. :-) Натомість ми заїхали до Свято-ТроїцькогоКирило-Мефодіївського жіночого монастиря, що знаходиться в селищі змилозвучною назвою Драчино.
Монастир заснований зовсім недавно, 1992 року.
Соборний храм
Все дуже доглянуте, краса та порядок. Є своє господарство, протетуди вільного доступу для відвідувачів немає. Чисто, красиво — всене по-нашому! (жарт)
Напроти входу стоїть пам'ятник Кирилу та Мефодію.
На тлі гір все це виглядає дуже красиво!
Під кінець вирішили заїхати до Сваляви, подивитися що там та як.Однак, до цього місця я особливо не готувався, та й нагулялися миза цей день у спеку! :-) Напевно, тому Свалява щось якось нам незайшла. :-) Нічого, вдруге! Доїхавши до Поляни, ми продовжилизнайомитися з місцевими колибами і визначати найкращу з них. :-)Завтра на нас чекали термальні води та нова порція старовиннихзамків.
"то знову-таки платно, та ще й з екскурсоводом… Загалом цей Замокзалишився для нас непокореним. :-) Натомість ми заїхали доСвято-Троїцького Кирило-Мефодіївського жіночого монастиря, щознаходиться в селищі з милозвучною назвою Драчино.
Монастир заснований зовсім недавно, 1992 року.
Соборний храм
Все дуже доглянуте, краса та порядок. Є своє господарство, протетуди вільного доступу для відвідувачів немає. Чисто, красиво — всене по-нашому! (жарт)
Напроти входу стоїть пам'ятник Кирилу та Мефодію.
На тлі гір все це виглядає дуже красиво!
Під кінець вирішили заїхати до Сваляви, подивитися що там та як.Однак, до цього місця я особливо не готувався, та й нагулялися миза цей день у спеку! :-) Напевно, тому Свалява щось якось нам незайшла. :-) Нічого, вдруге! Доїхавши до Поляни, ми продовжилизнайомитися з місцевими колибами і визначати найкращу з них. :-)Завтра на нас чекали термальні води та нова порція старовиннихзамків.
"то знову-таки платно, та ще й з екскурсоводом… Загалом цей Замокзалишився для нас непокореним. :-) Натомість ми заїхали доСвято-Троїцького Кирило-Мефодіївського жіночого монастиря, щознаходиться в селищі з милозвучною назвою Драчино.
Монастир заснований зовсім недавно, 1992 року.
Соборний храм
Все дуже доглянуте, краса та порядок. Є своє господарство, протетуди вільного доступу для відвідувачів немає. Чисто, красиво — всене по-нашому! (жарт)
Напроти входу стоїть пам'ятник Кирилу та Мефодію.
На тлі гір все це виглядає дуже красиво!
Під кінець вирішили заїхати до Сваляви, подивитися що там та як.Однак, до цього місця я особливо не готувався, та й нагулялися миза цей день у спеку! :-) Напевно, тому Свалява щось якось нам незайшла. :-) Нічого, вдруге! Доїхавши до Поляни, ми продовжилизнайомитися з місцевими колибами і визначати найкращу з них. :-)Завтра на нас чекали термальні води та нова порція старовиннихзамків.
Коментарі2
На етиточці. Тільки, здається, дзеркальний
Так-так, все правильно, саме він! -)))