ЗАЗ 968А. Так, це саме 968-й, а не 966-й, хоч і вухатий. До тогож експортний варіант, про що свідчив папір, приклеєний під задньоюполицею. Смішно, але тим не менш) Ще одна особливість-40-сильнийдвижок.Даішники коли зупиняли, завжди дивувалися.Та й не тількивони.Всі думали що там "тридцятка".Фото двигуна на жаль незалишилося.
/>
Машина дісталася від діда, який передав мені її як тільки я отримавправа.Взагалі, цей Зазик проходить через все моє життя.На ньомумене забирали з пологового будинку.За розповідями батьків, тоді щегальма відмовили)
З ним пов'язані всі найвеселіші моменти студентського життя, щозапам'ятовуються, кожен, у кого першим автомобілем був подібнийтранспорт зрозуміють про що.
На той момент пробіг становив близько 110 тисяч км. В теплу поруроку і тільки на дачу і в село... Стан був просто дивовижний, жодної іржі... Фарба, правда, вже затерлася, були подряпини і явирішив перефарбувати його. Тоді дядько працював майстроммалярського цеху на Зігфріді і там мені допомогли. Шпаклював ішкурив кузов повністю сам, тільки фарбували вже їхнього маляра. Всіфотографії вже у новому вигляді.
У 2006-му діда не стало і возитися з машиною було все складніше.Багато чого я не знав, а по допомогу звернутися не було до кого.Інтернету в той час теж не було, про всі ці клуби та спільноти ячутно не чув.
Зараз навіть не згадаю чому він не їздив. Двигун був справний.Незадовго до цього накрився стартер і згоріла проводка. Стартерновий поставив, а на більше мене не вистачило.
2008-го купив Гетц, який треба було кудись ставити, а Малюк займавгараж і стояв там мертвим вантажем. Тоді на сімейній раді буловирішено його продати. Будь-яким саморобкіним на роздратуваннявіддавати не хотілося, знайшлася людина, яка трепетно ставиласядо "вухатих", йому він і дістався. Гешкою я відбуксував його донього в гараж, і з того часу більше не бачив. Так я йогозрадив…
