Жжжжжжжж… Жужа! Так, це вона, найулюбленіша, найчудовіша, найперша Машина! Хто про що мріє в юності, а мені завжди хотілося мати її — МАШИНУ! Так як тато у мене не власник нафтового бізнесу, не банкір і навіть не генерал СБУ, сподівалася на що-небудь простіше. Ну й гаразд, був би двигун внутрішнього згоряння, 4 колеса та педаль газу. І під вікном мене все-таки чекала вона — МАШИНА!..
Вона була перев'язана червоною і зеленою стрічкою з бантиком, вона була біленькою і маленькою, такою блискучою і красивою, з гордим шильдиком 968M. Любов з першого погляду :) Жужик був дійсно в шикарному стані - 30 000 пробігу, ретельно оброблений маслом у всіх місцях (літнього дня воно плавилося і стікало по кузову), що виводиться з гаража тільки на прогулянку турботливим дідусем.
Проте вже за кілька днів на мене чекала перша поломка — відмовили гальма! Точніше – заклинив ГТЦ. Перебрали, прокачали всю систему, замінили. Ковпаки на колеса, чохли на сидіння, задню поличку власноруч обшивала тканиною з підголівників. Кузов обклеїли наклейками спонсорів етапів. А потім невдала спроба поставити двигун 1.6 з ралійної 2108 року. Точніше, двигун був, а спроба так і не відбулася. І невдала установка передніх дискових — гальмувати краще так і не стала. Зрештою продала машинку. Досі бачу — шкода її. Перше кохання — воно назавжди :)





