Це мій перший автомобіль, з цього авто починало багато! Придбав його для конкретної мети - дати друге життя. Шукав у принципі не довго, просто пощастило. Старше на 10 років (1986 р.в.). Вибирав з батьком, який у свою чергу теж починав з цього. Надалі хочу підвищити прохідність, трохи піднявши у зв'язку з виїздами на природу (захоплююсь риболовлею). Хочу зберегти вітчизняний автопром на скільки можна в оригіналі.
Придбав його 27 грудня 2011 року, 3 січня зайнявся капремонтом двигуна, а точніше заміною вкладишів, нових поршнів з гільзами, клапанами і, звичайно, все ретельно вимиваючи і приводячи в початковий вид. Блок був знежирений і напилений вогнетривкою фарбою, встановлений новий трамблер. Через 2 місяці закінчив, потім через деякий час був замінений карбюратор К133 на К133 "ПЕКАР". Після цього нічого майже не робив.
Коли пройшов обкатку, підвернулася можливість виїхати на Київську трасу, і як же тут не перевірити, на що він здатний. Максимальна швидкість близько 132 км/год. Машину не кидало і не носило по всій дорозі, педаль була вичавлена на 70%, в машині знаходилося 3 людини. Через деякий час було досягнуто 140 км/год. Брав участь на дні молоді у конкурсі, помістив у нього 18 осіб (але можна було ще п'ятеро так точно).
Думаю, багато одеситів пам'ятають потоп 16.07.12, а конкретніше на вул. Вільямса. Зважилися з батьком там проїхати, майже доїхали до суші, заглухли тільки через те, що вода була вищою за моторний відсік на 10-15 см. У повітряний фільтр потрапила вода, і заглухли, салон був затоплений на підлогу торпеди. Виштовхали на сушу, викрутили свічки, просушили та поїхали далі.
Ще дуже багато яких пригод було з цією машиною, але розповідати дуже довго. Хочу сказати одне: ця машина має легенду і душу! Ця машина з історією та долею. Ця машина, яка пам'ятає своє коріння і шанує традиції.








