Усім привіт мене звуть Денис мені 14 років, це машина могобатька. Незважаючи на мій малий вік у мене велика тяга до авто.
Зі слів батька:<
… я давно хотів автомобіль, у мене було трохи грошей та йможливостей купити авто було мало Якось йдучи по вулиці на стовпі япобачив оголошення про продаж заз 968 м. Недовго думаючи язателефонував продавцю і домовився про зустріч Це був запарикчервоного кольору, його стан не дуже радував, але авто в ті часибуло важко знайти я вирішив брати.Притягнули мені його під під'їздз купою мотлоху в багажнику.Пізніше я купив гараж. Рідше і рідше... Якось поставив мій батько запарик в гараж і простояв він тамблизько 10ти років ... До цього часу підріс я. Батьки помітили моютягу до всяких железякам. Тому що мій батько робить євро ремонти таінше у нього були всякі верстати, дрилі, перфоратори, і тому менібуло чим зайнятися:) Настала черга і до запорожця…
Я з батьком почали подумувати Якось коли я з ним йшов з гаража (мені було років 8-9), ми побачили що в знімному сусідньому гаражістоїть розібраний запарик, а саме в той момент робили двигун, мійтато розмовляв з мотористом ... Потім він вже захотів відкапіталітисвій двигун, але подивившись на наш (3-поверховий) гараж вінсказав:«Так у тебе ж ями немає! Я без ями не роблю! ». І ремонтвідклався ... Через пару років я захотів щоб зробили наш двигун, розглянувши всі варіанти було вирішено що треба робити дерев'янийкозлик і звати того моториста ...
Раніше Дім Дімич (так звати моториста) працював на станції тихобслуговування заз, ніхто як він не знав так добре ці движки, заразйому близько 70ти.
Ось прийшов той момент, коли все було готово ...
ми подзвонили Дімичу і домовилися про зустріч, через пару днів вінприступив до роботи.
Я ж працював разом з ним, він був мені як учитель…
За цей час я багато чого дізнався про двигуни…
Шкода що я не цього не зобразив:(
Але я сподіваюся ще буде цікаве!
