Всіх вітаю на сторінці бортового журналу мого ще одного автомобільчика ЗАЗ-965.
От поки вчився в школі, постійно їздили на ньому відпочивати в Луначарське під Бердянськом у наметове містечко на березі Азовського моря. Потім, коли навчався в Харкові, батьки з молодшою сестричкою приїжджали в гості з гостинцями по кілька разів на рік. На машинах виїжджали в ліс на шашлики... І звичайно ж нас віз наш улюблений, незамінний Чарлик. Їздили до Дніпропетровська по магазинах, так би мовити — шопінг. А коли треба було перевезти якийсь великогабаритний вантаж, батько знімав переднє пасажирське сидіння, і в салон можна було впхнути будь-що, або на багажнику на даху. Спогади, пов'язані з Чарликом, тільки позитивні. Справжній член сім'ї, який даремно бензин не їв, завжди готовий прийти на допомогу в будь-який час доби і в будь-яку погоду.
Машинка маленька, але при необхідності містка, в'язка, з прекрасною прохідністю по бездоріжжю, на той час в міру комфортабельна, економічна, витривала. З батьком вирішили його трохи розбудити. Поварити, пофарбувати, омолодити серце автомобільчика – мотор, привести салон у належний вигляд та згадати молоді роки. Так що, шановні, приймайте у свої ряди.








