У травні 2022 року, абсолютно невідомим чином я втративтехпаспорт на свою машину (жигулі 2106, може пізніше і по нійзроблю бортжурнал). Після 3х місяців невдалих спроб зв'язатися звласником, було прийнято рішення про купівлю нової машини, тому щов наш час бути без коліс якоюсь мірою смертельно небезпечно.обмежений, і на жаль потрапляв лише в самий низ ринку пікапів, алея не здавався і продовжував пошуки, мене не залишала надія знайтиживий пікап за 800 дол. Почав шукати звичайні Таврії.
Підвернулась мені Таврія фургон (з кришкою багажника і безпасажирських стекол) за 700 дол, за словами продавця в нормальномустані, пороги дно ціле.Приїхавши на огляд, дійсно виявилося, що дноціле. Просто розійшлося по швах, місцями по 30 см, ну а оскільки забагажник нічого не було написано, то там були дірки огого. Злі ми збатьком поїхали додому і пошуки зупинилися. Через тижнів два, безжодного азарту і надії, чисто заради інтересу заходжу на ОЛХ, ібачу що пару годин тому виставили її ... Бежева, рання Таврія, дужекрасива і доглянута, лише за 730 доларів. Без роздумів домовивсяпро зустріч за кілька годин. Поїхали дивитися. Таврія опинилася вчудовому стані, без єдиної гнилі (продавець робив фотозвіт кузоваперед обробкою антикором), але зі стукотом у передній ходовці (вмайбутньому виявилося, що порвалася передня подушка двигуна).
Після успішної покупки та приїзду додому була заміна ременя ГРМ інатяжного ролика, і найближчі кілька місяців вона без будь-якихпроблем їздила, помірно і виправдано викачуючи гроші на дрібнірозхідники (кульові, кілька елементів пластику салону, переднійступичний підшипник)
Але в листопаді сталося дещо що жахливе, але цілком виправдане… назаводському пробігу 126 тис застукав двигун. Засмутився я буквальнона кілька хвилин, після чого я зрадів "це ж можна зібрати гарматугонку на тюнінгу, нашу версію Хонди Сівік, "запальничку" як кажутьТавроводи"
Власне і про це буде бортжурнал.
Моя спроба побудувати сліппер із Таврії