Третій варіант був дизельним — 2, 4 TDIC. Незважаючи на різнідумки, мені представилася можливість продати сірого кардинала іпересісти на 760-у модель перехідного періоду.
Варіант спершу мені дуже сподобався і історія простежувалася аж допершого господаря в Італії плюс сервісна книжка.Все вказувало нате, що це нібито ідеальний автомобіль для мене.
Проїхавши на ньому свою першу сотню, виникли підозри, що машинаведе Підозри підтвердилися, коли я заїхав у місто, - моторзакипів.
Як показало розтин, агрегат доживав свої останні дні.Між клапанамибули тріщини, через які масло потрапляло в систему охолодження.Зтаким я зіткнувся вперше.
Цей досвід був для мене уроком, хоч і виражався в грошовихзнаках.
Спору немає, коли мотор в порядку, їде краще за бензинову, а як дляшести циліндрів працює тихо, не ненажерливий, турбіна працюєчітко.Той танкер після 3000 обертів несло як ураган.Я навіть уявитине міг, як на такому моторі можна їздити без турбіни. У салоніпросто рай. М'які сидіння на електриці, з підігрівом, серворуль.Бракувало тільки коробки на автоматі і телевізора.
У всьому цьому мене бентежило тільки одне. Коли повторити момент змаслом, ніхто не міг передбачити. Мотор не давав чітких перспектив, кандер постійно барохлив… Висновок напрошувався сам за себе.
Байка така