З самого дитинства "автомобіль" був для мене чимось більшим ніжпросто засіб пересування, чимось геніальним, я їх любив і обожнююдо цього дня. У підлітковому віці, як і все напевно я тягся відобвішаних будь-якою нісенітницею типу здоровенних обважень, величезних спойлерів "тачок", потім став фанатом стриманого стилюта німецького авто прома, а саме Бумеров, але ось дійшло до покупкипершого автомобіля, товариша та бойового друга. Я хочу, лазив посайтам, дивився, читав, намагався вибрати оптимальний варіант такяк автомобіль потрібен був не тільки для розваги але і для роботи, для поїздок на кожен день і весь день. А саме Ніссан, Тойота, Хондакінця 80х - початку 90х років.Було переглянуто багато автомобілів, дуже багато.Я чомусь був вже твердо налаштований на Ніссан Прім'єраі тиснув у пошуках саме на цей автомобіль.
Але все склалося само собою, мені зателефонував знайомийрихтувальник з СТО який знав про те, що я в пошуках автомобіля ісказав що побачив не погану "рибку" на базарчику. Скажу чесно колия побачив свою майбутню машину я буквально закохався по вуха в неї, я сів і зрозумів що це саме те, що я шукав, не вибаглива Тойотка зпомірним апетитом і купою деталей на неї, з хорошим станом кузова, дійшовши згоди в ціні і умовах купівлі продажу, я заволодів цимдивом і скажу я вам я не секунди не пошкодував про це.
