Давно марив своїм особистим авто, а думки то матеріальні. Машинуподарував дядько. Любив він її звичайно не так як я її зараз, нуможе і любив але не плекав :) Ночі не спав коли мені зателефонувавдядько і порадував що вона моя (чекав техпаспорт).Коли автоособистого не було катався на опелі батька, віктра б 2л шкіра-рожа, автомат. Ось куплять машину на пульті керування, зайшов у гараж ікудись вся ейфорія випарувалася, стояла в гаражі 2 роки (металевому) в салоні брудно, двері багажника відчинені, купабокашок від води, заводити а вона не заводитися - помер акум, оживили акум — все одно, думали з штовхача точно поїде, катали надіда жигулях по гаражах — 0; керма я (ох як я боявся цієї ручноїкоробки передач) сиджу і згадую автошколу, ну та гаразд зараз ужевсе агонь, не хочу більше машину на автоматі :))
Гума була жахлива (гулі, тріщини) диски квадратом, насамперед купивзалізяки (встали від ланоса 4х100) майже нульцеві, гуму підігнавбатя з olx. Купив радіатор, на розбиранні пластик, що не дістає, всалон, вип. Колектор, замінив масло, справи почали налагоджуватися- машина перетворюватися на машину. Заїжджаю в гаража задом щоббуло зручніше колупатися з карбом, виходжу з машини а в гаражі димуяк з Ікаруса, почав сумувати що мотор поганий, поміняв маслосьємніковпачки і воуля дим зник, залишився тільки при пуску. Помінявпильовики, підшипник маточини, тяги і наконечники (передок) сталотихіше. А ще ремені та ролики.
Планів на черепаху мільйон.
