Покупка авто завжди хвилюючий і відповідальний момент. Але, умене все було не зовсім так.
2013 рік, моя улюблена дружина вагітна і ми чекаємо нашогопервістка. Як відомо, Пересуватися з малюком громадськимтранспортним, та ще на великі відстані, досить проблематично, абрати час від часу авто на "покататися" зовсім незручно, і нетільки нам.
І ось одного разу, у зв'язку з цим з високими навантаженнями наслужбі та простою відсутністю у мене часу, дружина пропонує взятина себе пошуки можливого сімейного авто.Благо вона у мене дужецілеспрямована і відмінно володіє інструментами пошуку в мережі.> На жаль, але я міг приділити лише по пару хвилин на швидкийперегляд знайдених варіантів протягом дня або більше часу вжеввечері.
Які марки і моделі ми тільки не розглядали і не обкатали. Урозгляді залишалося кілька варіантів, одним з яких і виявилося нашещасливе Корівка. Отже, після перегляду n-ої кількості авто і вжезавершуються тест-драйвів, серед яких:Hyundai Elantra впопередньому кузові, який (власники оних без образ) ми мілигеть-чисто, Kia Ceed - хороше авто, але не могли знайти підходящийдля нас екземпляр, нам попалася Toyota Corolla 2008 року випуску увідмінному стані і з невеликим пробігом. Я трохи забіг уперед.
Така модель була як варіант для розгляду. І пропозицій на ринкубуло досить багато, але з великими пробігами за 100к.
Так само як і з усіма попередніми моделями, що розглядаються, спробував з'ясувати все можливе у реальних власників таких авто.року до цих подій друг купив собі Toyota Corolla 2008 року.Зателефонувавши і розпитавши його в подробицях про машину, у томучислі про можливість помістити в багажник візок (як на мене, дляседана це не так і просто), я залишився більш ніж задоволенийотриманими відгуками. Також згадав, що у дядька дві Toyota - "кукурузер" та Corolla 1990 року, яку він зовсім не збиравсяпродавати. Плюс сама по собі марка Toyota говорить багато за себе ітільки гарне. Невеликий пробіг, та ще й робот (про який ми тодімало що знали), що також дає можливість їздити машиною не тількимені.
Я цю пропозицію не бачив, розпал робочого процесу, відповів тільки, що відмінно, давай подивимося днями. Через 30 хвилин дружинапередзвонила і сказала, що це старе оголошення і власник їде, івзагалі, каже, мовляв, куди поспішати, повернеться, потім іпобачимо. Я теж був не проти, може, за цей час ще що знайдемо. Аледружина все ж таки наполягла на тому щоб подивитися машину, і врезультаті умовила власника і мене її подивитися-він не сильнохотів показувати (я так розумію йому просто було ліньки), у мене (так, знову робота-було такий час у житті) не було часу особливодивитися.
У результаті приїхавши до мене на службу, я оглянув машинувізуально і секунд 30 посидів на кріслі водія, особливо нічого нерозглянувши і не помацавши, подумав хороший варіант-беремо. Моєрішення було засноване на дуже привабливому зовнішньому вигляді і, звичайно ж, думці власників таких авто. Тому не можу сказати, щокупівля авто була відповідальною та хвилюючою подією. Звичайно, вжепри оформленні машина була уважніше вивчена та перевірена якналежить. Але в будь-якому випадку я дуже радий, що дружина тодінаполягла подивитися вже нашу машину того ж дня і ми прийняли такеспонтанне рішення і тепер наша Королка нам дуже допомагає ірадує.
