На момент покупки автомобіля Тойоти був категоричнимприхильником німецьких марок. Але це було по-перше в той час, апо-друге це не дивно.
Тоді (приблизно до 2000 року, і може ще трохи пізніше) автомобільбудь-якої німецької марки був не просто на голову вище забудь-якого японця. На думку, німецький автомобіль був просто непорівнянний з японським, як жигулі 6-ї моделі і запорожецьнезрівнянні у свідомості наших дідів. Я вже мовчу про Мазду... Аяким шедевром був Мерседес у 124 кузові 1989 р. В. А 2 Мерседеса у124 кузові проїдуть точно. Коли керівництво компанії «Мерседес» щене розуміло, що основні доходи воно отримуватиме не за продані новімашини, а за обслуговування вживаних і випуск запчастин на них.Були часи, коли я збивав заднім бампером свого Пасата залізнийстовпчик діаметром 3, 5 см, наглухо вбетонований в асфальт. Набампері залишалася тільки подряпина, а стовпчик лежав на землігоризонтально, переламаний навпіл. Тепер німці не ті. Вони абокоштують несусвітні гроші, або не дотягують до справжньої німецькоїякості.
Отже далекий 2007 рік. Потрібна нова машина. І вибір однозначний –Шкода Октавіа А5. Проте сума. Яка була нарахована за комплектацію, що відповідає Пасату 1997 р.В. (звертаю увагу, через 10 років), непросто вразила. Вона вивела із себе. Майже 30 тисяч доларів. І цеза машину Гольф класу. Вона не просто стільки не вартує. Ценесусвітні гроші за такий автомобіль.
На той момент один із моїх друзів їздив на автомобілі ТойотаКоролла 2004 року. На мою думку, дизайн не вдався. М'яко кажучи, невдався. Знову ж таки, це виключно особиста думка (хай вибачать меневласники Королл того покоління). Та й ремонтував мо товариш їїчасто. Але і тут є два але. По-перше, він їздив на ній так, що неремонтувати її просто було не можливо. А по-друге, її ремонтувализа гарантією. Тобто. Абсолютно безкоштовно. Для мене тоді це буладикість. Треба зазначити, що для нормального гарантійного ремонтуйому довелося пройти довгий шлях притирання з працівниками СТО, алеколи спільну мову було знайдено, то проїхати ямою для нього булоулюбленим заняттям. На всі вмовляння "поберегти машину" відповідьбула одна - гарантія.
Ось так опинившись в офіційному салоні Тойота р. Харкова я зподивом виявив, що все що я хотів у Шкоді як додаткове обладнання, було в найпростішій стандартній комплектації Авенсісу. Було навітьбільше — про такі системи безпеки як стоять в Авенсісі я на тоймомент ще взагалі не чув, і відповідно і не думав ставити, а рівенькомфорту в салоні був вищим за усілякі похвали.
Взагалі з проблемами Тойоти я був знайомий ще до покупки. В процесіексплуатації мене не здивували ні жахлива тканина оббивки, відмитияку незворушно вже тому, що вона швидше забруднюється ніж ти їїмиєш найдорожчим очисником для тканини. Абсолютно не нове було длямене і брязкання супортів на кожній купині, і колодки, що летіличерез 12000 км., і стічна гума, яка в дощ більше нагадує ковзани, ніж гуму. Було багато ще проблем та їх вирішень… Але нічого незрівняється з рівнем задоволення одержуваного від їзди наавтомобілі. Пересідаючи назад на свій улюблений Пассат вже після2-х місяців безперервної їзди на Авенсісі я зрозумів одне, янещадно вбиваю ще зовсім новий автомобіль. Від'їхавши від будинкупо звичному шляху на роботу, включаючи улюблену музику, іпроїжджаючи дорогами, скажімо так, міждворового значення, я почувстрашні удари по підвісці. З такою швидкістю такими ямами івибоїнами виявляється їздити не можна. Потрібно тихіше, набагатотихіше. А краще взагалі пошепки. А я їздив два місяці і навітьцього не помічав. Все думав чого все так плетуться.
Питання в тому, що підвіска ковтає ями і горби так, як їх і немає.Удари залишаються (закони фізики ніхто не скасовував), а почуттяцих ударів немає. Загалом підвіска вище за всякі похвали. Такапідвіска була лише на одній машині – Мерседес у 124-му кузові. Алехіба знайдеш його у пристойному стані? Хоча, судячи з цього сайту, деякі примудряються. Ну, це вже удача, як мені здається. А з цієюпідступною та непостійною панночкою у мене завжди булинегаразди.
Буде час і бажання розпишу проблеми, але хочеться відзначити що всінеприємності поки що з лишком покриваються комфортом Авенсіса.
І ще хочеться відзначити "чесність" Авенсіса. Після їзди на Мазді6, яка навіть не є конкурентом Авенсіса, а вважається вище занього, у мене залишилося враження, що вона всім своїм виглядомговорить про те, як їй хочеться бути спортивним автомобілем. Агрошей не вистачило. Глянеш на автомобіль зовні, і враження таке, що в салоні буде щонайменше Порше. А що отримуємо?
В Авенсісі теж є дешевий пластик, економія на таких дрібницях, через які творцям має бути соромно, проте від нього не чекаєшбільшого, ніж він надає.
Адже зовні це простий сімейний седан для їзди на роботу батькатакого зразкового та щасливого сімейства. Але коли цей сімейнийседан з дигателем 1, 8 і старим 4-ступінчастим автоматом виявляєтьсяшвидше ніж Хонда Акорд з 2-х літровим двигуном і тим же автоматом, але ніби нового покоління, починаєш дивуватися. І не простодивуватися. Перестаєш розуміти взагалі сенс розробки такихавтомобілів. Вся реклама Акорда побудована на його спортивності ...Ще раз наголошую, що все описане вище лише результат власнихспостережень, заснований на суб'єктивних почуттях. А то зараз усіобразяться і наставлять двійок))). А двійок не ставили ще зі школи.Буде прикро!
Авенсіс автомобіль який на 70% їде дорогами сам, йому потрібно лишетрохи допомогти.
