Субару закінчилися на коні, нові субару вже не торт - я занадто часто чув цю фразу і вирішив перевірити все на власній шкурі. Тачка купувалася вже з чорним капотом, червоними дисками і наглухо тонованим лобашем, але в повному стоку.
Після "покемона" я був вражений комфортністю салону, здоровенною торпедо і дебільністю педалі зчеплення (протягом 3-х місяців, досі іноді виходить неплавно підводити). ФА двиг у зв'язці з твінскрол турбіною, звичайно, не дарує ті емоції, що дарував 207-й їжак разом з ФП Грін, але для міста - підрив до 3-х тисяч і витрата в режимі "мамкін сракер" - 15,5 л - це те, за що я починаю любити цю зв'язку.
На даний момент машина в моїх чіпких руках вже майже 4 місяці, за технікою є деякі доробки, про які я напишу трохи пізніше.





