Це моя друга Субару, причому майже така ж, як і перша. Майже тому, що 2,5 механіка. Машина нова, без жодних АЛЕ, пробіг 11 тис! 2.5 їде веселіше, ніж 2.0, витрата, як не дивно, теж менша. Один запах нового автомобіля чого вартий!
Загалом у всьому ця машинка хороша, але є одне але: машина стала просто засобом пересування. За той час, що я катаюся на ній, зрозумів, що механіка — це не моє. Немає в ній того почуття благання від водіння, яке дарує автомат. Вже так не розвалишся в кріслі, не поп'єш кави повільно, котячись нічним містом. Немає тієї безтурботності і релаксу, постійно треба працювати... правою рукою.
Не маловажним є те, що машину часто бере дружина. Вона, звичайно, пробувала ввечері проїхатися, начебто виходить, але як тільки справа доходить до міського трафіку — все змінюється.
У зв'язку з цим, а також появою маленької дитини у сім'ї, прийнято рішення змінити цю ластівку на Аутбек. Буду радий продати машинку Суба брату!





