Коли вперше побачив подібний смарт, подумалося з легкою заздрістю: ніфіга собі тачка! Спортивний кабрік! Взимку сильно на ньому не поїздиш… Почав шукати на зиму недорогий автомобільчик, але хотілося не простий автомобільчик, а кабрик, щоб і дах над головою був, а якщо тепло і сонячно, то можна було б без даху катати… боротися з мототоксикозом :)
Оскільки бажання їздити саме на кабріолеті було непереборне, почав вивчати, шукати, дивитися Smart Roadster. Зрештою зупинився на Смарті, оскільки у розмитненні зі своїм двигуном у 0,7 кубика виявлявся НАМІСТО дешевше за інших. Отже, опускаючи подробиці, замовив: знайшли і привезли. Дякую, до речі, хлопцям із Рівного і конкретно Серьозі!
Спершу враження були подвійні: яскраво жовта симпатюлька викликала усмішки та здивовані погляди у багатьох на шляху. До цього, напевно, треба звикнути? Але те, як вона їхала, мене зовсім не тішило. По-перше, шалена витрата олії (1 л на тисячу), по-друге, слабка тяга (на 6 на гірку з розгону не їде), ну і всякі неприємності типу протікання води в дощ з трикутничків і зламані кріплення даху. Робити нічого - почав потихеньку читати тематичні ресурси в інтернеті і шукати нормальних спеців за родстерами (у Києві їх якось менше, ніж Москві та Пітері).
Через деякий час знайшов СТО, на якому на запитання “родстери ремонтуєте?” мені відповіли “не питання!” Це виявилася mcterra. Ян! Привієєєєд!
Після відвідування СТО я перестав впізнавати машину: з'явилася тяга, вона стала швидше, масло жере тепер в межах норми. А треба-то всього-то було поміняти прокладку кришки клапанів, з якої сочилося масло, і поставити нові свічки. Тепер черга за ремонтом протікання.
У планах на найближче майбутнє:







