Покупка Йетика була спонтанною, я б сказав, навіть дужеспонтанною і несподіваною, як для мене, так і для нього)).
До покупки, знайомство з цією моделлю було поверхове:крім фотодорестайлу з інтернету, які і відштовхували і в той же часпритягували своїм незвичайним екстер'єром, також колись доводилосятрохи «мацати руками» рестайл у салоні від нудьги, паралельночекаючи Тура з чергового ТО. І суперечливими:посадка водія -бус/трактор/табуретка, в той же час оглядовість бомба, багажниканемає - зате в салоні просторо + задній ряд складається і їздитьтуди-сюди, аеродинаміки немає - є повний привід і кліренс ...
< /p>
До Єті їздив на безвідмовному, простому, у плані технологічності, як «кут будинку» і «стародавнім як світ» Туре 1.8 (AGU), якогоприготував до тюн (к03s, кулер, форси, актуатор і т.Д.), але ....Але одного грудневого передноворічного дня побачив в інтернетахпродаж Йетика і ... І мабуть щось трапилося)). Враховуючи вік, пробіг, комплектації та тюнінгопридатність Тура та Йєті, думка прокупівлю щільно засіла в голові, і я їй чинив опір протягом місяця, зважуючи все. У результаті поїздка, покупка цього дива, дороганазад довжиною 300км з посмішкою на обличчі.
