Ще з дитинства цікавився автомобілями. Найбільше подобалися BMWта AUDI. У 2016 році було вирішено придбати перший автомобіль.Критерії при виборі:європеєчь чи японець, седан/універсал, комфортабельність, м'яка підвіска, просторий салон, притомнийрозхід палива, колір — обовязково чорний, рік випуску:2005-2010рр.
Дуже подобалася BMW E39 (2000-2003 рр.). Як на мене, Е39 —найкращий кузов з усіх 5-их серій:красивий, витончений дизайн, інтерєр спорт-інтелігент. Однак на Е39:1) не вистачало коштів; 2)обслуговування цього авто недешеве; 3) у нього є чимало "болячок" (як і в інших в принципі). Далі розглядалися Skoda, спочаткуOctavia І покоління. Вона недорога як при купівлі, так і вексплуатації. Авто надійне. Проте, екстерєр — занадто простий ібанальний, для задніх пасажирів місця мало, підвіска дубова, авто вцілому не комфортне. Після цього вирішив придивитися до Superb-а (іпокоління). Хоч інтер'єр у них схожий з Октавією, та це зовсімінший автомобіль (збільшений і дещо змінений варіант ФольксвагенПассат Б5). Салон просторий, місця на передніх і задніх сидіннях іззапасом (більше ніж в Mercedes-Benz S клас W220 (1998-2005 рр.)), багажник великий, м'яка підвіска. Вибір був зроблений. Залишилосяшукати хороший екземпляр по ціні та стану. Дизельні Суперби, незважаючи на свої переваги, відпали, оскільки в авт 2005-2008 рр. (2покоління Суперба навіть не розглядав) пробіг +-200 тис км, а тутточно вилізуть проблеми з дорогими форсунками і т. Д. Було вирішеношукати 1.8 бензиновий
турбований Суперб з ГБО (чи без ГБО, але з умовою його встановленняпісля купівлі).
Пошуки Суперба тривали близько 6 місяців. Їхати за авто 500-1000 кмне хотілось, бо це чималі витрати на дорогу, а розводять часто.Тому шукали в радіусі 250 км. Знайшов ніби непоганий екземпляр уКоломиї. Поїхали подивитися. Авто зовні в хорошому стані, чорне, якя й хотів. Але всі ілюзії розвіялися після того, як почав мірятитовщину лакофарбного покриття прибором (благо купив його завчасно).Виявилося, що майже все авто (за винятком даху і кришки багажника)фарбувалося, шпаклювалося. Шпакльовка була навіть на стійках. Одназадня дверка втомплена всередину, а протилежна – стирчала.Висновок:кузов деформований після аварії. Поїхали додому з нічим.Далі знайшов ще один чорний Супербик уже в Кам’янці. Однак вінпотребував ремонту і власник хотів за нього забагато. Далі був щеодин гарний Суперб в околиці. Кузов майже без дефектів, класнідиски, повна шумоізоляція, встановлено ГБО, хороша ціна. Але… вінсірий (((( А хочеться чорний. Невдовзі було прийнято рішення їхатив Чернівці. Там уже близько місяця продавався чорний Суперб з АКПП (автомат викликав насторогу, механіка, як не крути, дешевша вобслуговуванні, хоч комфорт від їзди, звісно, на боці АКПП).Приїхали з братом в
столицю Буковини. Машинка сподобалась одразу. Не скажу, що це булалюбов з першого погляду, але… :)) Авто чорне, на хороших дисках, коробка автомат, якісні чехли на сидіннях, дорога магнітола. Автопотребувало невеликого косметичного ремонту і чистки салону. Та ценюанси. Після невеликого торгу авто придбали. Мрія втілилася вжиття:) Далі буде…
